Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню теоретичних положень і
практичних рекомендацій щодо розширення концептуальних засад розвитку
цифрових компетенстностей кадрів органів публічної влади. У межах
дослідження на основі аналізу чинного законодавства, вітчизняних стратегічноконцептуальних документів, теорії і практики публічного управління
сформульовано комплекс науково-практичних висновків та пропозицій щодо
вдосконалення системи механізмів публічного управління розвитку цифрових
компетентостей публічних службовців.
У роботі узагальнено теоретичні підходи щодо трактування поняття
«кадровий потенціал», уточнено його складові, етапи управління таким
потенціалом, наведено авторське визначення поняття «кадровий потенціал
органів публічної влади». Зокрема, під кадровим потенціалом органів публічної
влади запропоновано розуміти відкриту змінну систему, яка представлена
сукупністю кількісного і якісного складу працівників з відповідними
професійними компетентностями та навичками з метою досягнення цілей
сталого розвитку громади, міста, регіону й країни. Акцентовано, що в умовах
стрімкого розвитку «цифрової України» одним із ключових факторів впливу на
формування кадрового потенціалу є цифровізація процесів діяльності органів
публічної влади, тому на перші позиції його фаховості виходять цифрові
компетентності.
За результатами аналізу публікацій вітчизняних і зарубіжних учених,
експертів, організацій та стратегічно-концептуальних документів зроблено
3
висновок, що в основу поняття «цифрова компетентність» покладено низку
базових елементів, таких як знання цифрових технологій та уміння працювати з
ними. Сформульовано авторське визначення понять: 1) «цифрові компетентності
публічних службовців» – це поєднання знань, умінь, навичок і цифрового
етикету використання цифрових технологій в органах публічної влади у
внутрішньому та зовнішньому цифровому середовищі професійної діяльності;
2) «цифровий етикет публічних службовців» – це набір правил та норм
поведінки, дотримання яких є обов’язковим для персоналу органів публічної
влади у комунікативних процесах цифрового формату професійної діяльності.
Запропоновано опис професійних цифрових компетентностей публічних
службовців, що може бути використано під час розробки відомчих стандартів
органів публічної влади, посадових інструкцій їх працівників. Розкрито
комплекс механізмів розвитку цифрових компетентностей публічних
службовців, у складі якого виділено: нормативно-правовий, інституційноорганізаційний, матеріально-технологічний, мотиваційно-кадровий.
Проаналізовано нормативно-правові акти в контексті цифровізації сфери
публічного управління та розвитку цифрових компетентностей публічних
службовців. З’ясовано, що: 1) в Україні наявне відповідне законодавство для
цифрового формату роботи органів публічної влади з бізнесом та громадянами;
2) Закони України, ухвалені протягом 2021–2022 рр., мають прямий стосунок
до процесів цифровізації сфери публічного управління; 3) у Національній
програмі інформатизації (2023 р.) одним із пріоритетних завдань сфери
публічного управління є підготовка кадрового потенціалу відповідної
кваліфікації зі знаннями й навичками цифрових технологій, умінням працювати
з відомчими автоматизованими інформаційними системами. Відзначено
посилення інституційно-організаційної складової механізмів розвитку цифрової
України: створено Міністерство цифрової трансформації (2019 р.), введено
посаду заступника керівника відповідного органу з питань цифрового розвитку,
цифрових трансформацій і цифровізації; у Верховній Раді створено Комітет з
питань цифрової трансформації.
4
Моніторинг цифрових інструментів у вітчизняних органах публічної
влади засвідчив, що частина їх реалізовані на платформі «Дія», зокрема
«Державні послуги онлайн», «Дія. Цифрова освіта», «Дія. Відкриті дані», «Дія.
Цифрова громада», «Інтегрована система електронної ідентифікації», а інші –
на вебпорталах міністерств, відомств та інших центральних органів виконавчої
влади. Встановлено, що цифрові трансформації у сфері публічного управління
перебувають в активні фазі, в органах публічної влади впроваджено значний
діапазон цифрових інструментів і зараз на часі – інтенсифікація використання їх
громадянами, бізнесовими структурами та публічними службовцями.
