У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення однієї з актуальних наукових задач профілактичної медицини щодо обґрунтування методичних підходів до оцінювання ризику комбінованого впливу діючих речовин (д.р.) пестицидів на здоров’я людини при їх надходженні до організму з харчовими продуктами рослинного походження на основі групування д.р. за загальним механізмом токсичності (ЗМТ), створення груп кумулятивної оцінки (cumulative assessment group, СAG), використання концепції індексу небезпеки (НІ) та фактору відносного потенційного (relative potency factor, RPF) з метою визначення загального запасу експозиції (total margin of exposure, MOET) та розробки превентивних заходів щодо усунення або зменшення ризику, спрямованих на захист здоров’я населення.
За результатами гігієнічної оцінки асортименту д.р. сумішевих препаратів, які застосовуються в Україні для захисту зернових колосових культур, яблуневих садів та картоплі, вперше проведена ідентифікація 85 д.р. за чітко встановленими критеріями небезпеки (токсикологічними кінцевими точками), що відображають специфічний ефект та їх розподіл у CAG за впливом на нервову систему (НС), щитоподібну залозу (ЩЗ) та печінку. Встановлено, що 20 д.р. здатні викликати гострі ефекти функціональних змін у трьох відділах НС (моторному, сенсорному та вегетативному), 3 д.р. характеризуються специфічним нейротоксичним ефектом – пригніченням активності ацетилхолінестерази (AChE), 4 д.р. при хронічному впливі можуть викликати патологічні зміни у НС внаслідок дегенерації аксонів та мієліну; 27 д.р. мають вплив на ЩЗ, який, в основному, є опосередкованим через індукцію печінкових ферментів; 48 д.р. були включені у CAG за гепатотоксичною дією. Для цих речовин рівень доз, при якому спостерігаються ефекти, що не мають пошкоджуючого характеру (no observed adverse effect level, NOAEL), виявився найнижчим та використовувався в обґрунтуванні допустимої добової дози (ДДД) для людини.
Використовуючи HІ та RPF, вперше проведена характеристика небезпеки комбінованої експозиції 10 д.р. (ацетаміприд, імідаклоприд, лямбда- цигалотрин, міклобутаніл, піраклостробін, тебуконазол, тіаметоксам, трифлоксистробін, флуопірам та циперметрин), які широко використовуються в в інтегрованих системах хімічного захисту (СХЗ) зернових культур, яблунь та картоплі, що підвищує вірогідність появи їх мультизалишків в одній пробі кінцевої продукції. За індексну сполуку (ІС) у групі досліджуваних д.р. був обраний лямбда-цигалотрин, який характеризується найбільш повною токсикологічною базою даних. Відносно ІС були розраховані RРF для інших речовин та їх загальна сумарна експозиція (Etotal) для дітей віком від 2 до 6 років та дорослих. Проведені дослідження показали, що розрахований за сценарієм використання максимально допустимого рівня (МДР) комбінований вплив д.р. на одиницю маси тіла дітей є вищим. Ризик небезпеки впливу залишкових кількостей д.р. пестицидів при їх сумісному надходженні до організму дітей перевищує допустимий як з використанням НІ, так і RPF.
Для порівняльної оцінки проведено ранжування внеску д.р. у загальну сумарну небезпеку комбінованого впливу. Серед досліджених д.р. найбільший внесок у Etotal з хлібопродуктами надає циперметрин, що обумовлено його високим МДР (0,1 мг/кг) у порівнянні з достатньо низькою ДДД (0,003 мг/кг), незважаючи на дотримання принципу комплексного гігієнічного нормування. Найбільшим внеском у Etotal з яблуками характеризується флуопірам (68,80- 70,06) % при референтних величинах: ДДД – 0,01 мг/кг, МДР – 0,5 мг/кг. Найбільшим внеском у Etotal з картоплею характеризується циперметрин (20,16-
20,43) %. Таким чином, отримані результати можуть бути використані при обґрунтуванні управлінських рішень щодо перегляду МДР для тих д.р., експозиція яких є найбільшою.
На наступному етапі досліджень проведена порівняльна токсиколого- гігієнічна оцінка нових фунгіцидних препаратів «Міравіс 200 SC, КС» (адепідинТМ (підіфлуметофен), 200 г/л), «Міравіс Ейс 275 SE, CE» (адепідинТМ (підіфлуметофен), 150 г/л + пропіконазол, 125 г/л), «Міравіс Нео 300 SE, СЕ» (адепідинТМ (підіфлуметофен), 75 г/л + азоксистробін, 100 г/л + пропіконазол, 125 г/л).
Встановлено, що більш токсичними в режимі однократного перорального впливу є комбіновані фунгіциди «Міравіс Нео 300 SE, СЕ» та «Міравіс Ейс 275 SE, CE» у порівнянні з однокомпонентним фунгіцидом «Міравіс 200 SC, КС». Визначено тип комбінованої дії адепідину™ (підіфлуметофену), азоксистробіну та пропіконазолу та розраховано коефіцієнт потенціювання (КП) на рівні 1,9 для препарату «Міравіс Ейс 275 SE, CE» і 6,9 – для «Міравіс Нео 300 SE, СЕ», який вказує на підсилення токсичності (потенціювання), що можна розцінювати як наслідок одночасного впливу цих речовин. Найбільшу частку в потенціювання токсичності привносить пропіконазол: 0,87 для «Міравіс Нео 300 SE, СЕ» та 0,88 – для «Міравіс Ейс 275 SE, CE».
