Лаба С. В. Кримінальна відповідальність за пропаганду комуністичного та нацистського тоталітарних режимів. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (081 «Право»). – Львівський державний університет внутрішніх справ, 2023.
Досліджено кримінально-правову охорону миру та безпеки людства від кримінальної протиправної ідеології тоталітаризму щодо недопущення повторення злочинів комуністичного та нацистського тоталітарних режимів. Запропоновано збільшити обсяг символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, передбачивши у п. 5 ст. 1 ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 9 квітня 2015 р. відповідальність за поширення або публічне використання: зображень, написів, присвячених подіям, пов’язаним з діяльністю підрозділів НСДАП (СС (Schutzstaffeln)); нацистських вітань «Heil Hitler», «Зіґхайль»; зображень, пам’ятників, пам’ятних знаків, написів, присвячених особам, які обіймали керівні посади у вищих органах державної влади Німеччини та які, відповідно до рішення Міжнародного військового трибуналу, визнані винними у злочинах проти людяності.
Обґрунтовано необхідність розширити межі кримінально-правової заборони пропаганди комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, передбачивши відповідальність за публічні заклики до розбудови комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, публічне заперечення чи виправдання злочинів комуністичного чи націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, які визнані на державному та (або) міжнародному рівні. Найбільш значущі результати окресленої розвідки спрямовані на те, щоб слугувати теорії кримінального права та правозастосовній діяльності.
У розділі 1 здійснено аналіз стану теоретичного дослідження питань кримінальної відповідальності за пропаганду комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, що надало змогу висвітлити положення, які є загальновизнаними, а також ті, які отримали належну увагу з боку поодиноких авторів. Коротко окреслено питання, що досі невирішені, зокрема: ознаки понять «комуністичний тоталітарний режим» та «націонал-соціалістичний тоталітарний режим»; яка відмінність між злочинною пропагандою та публічними закликами до вчинення суспільно небезпечних дій; чи є доцільною криміналізація виготовлення символіки тоталітарних режимів; чи є потреба у розширенні меж кримінально-правової заборони пропаганди комуністичного та нацистського тоталітарних режимів; чи є публічне виконання гімнів різновидом публічного використання символіки, чи належить мережа Інтернет до ЗМІ, вчинення пропаганди з використанням яких визнається кваліфікуючою обставиною.
У розділі 2 здійснено юридичний аналіз складу пропаганди комуністичного та нацистського тоталітарних режимів. Здобуто аргументи, що безпосереднім об’єктом складу злочину, передбаченого ст. 436-1 КК України, слід вважати суспільні відносини, спрямовані на охорону миру та безпеки людства від кримінальної протиправної ідеології тоталітаризму щодо недопущення повторення злочинів комуністичного та нацистського тоталітарних режимів. Здійснено аналіз предмета складу злочину, яким, відповідно до ч. 1 ст. 436-1 КК України, виступає символіка комуністичного та нацистського тоталітарних режимів.
Обґрунтовано, що санкція ст. 436-1 КК України не відповідає типовій суспільній небезпеці та повинна бути менш суворою. Запропоновано шляхи удосконалення КК України щодо регламентації кримінально-правової заборони пропаганди тоталітаризму.
