Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності діагностики та лікування аутоімунної тиреоїдної патології у жінок репродуктивного віку на підставі комплексного визначення показників гормонального гомеостазу, оваріального резерву, метаболічних параметрів, маркерів імунологічного запалення, вітамін-D статусу, а також своєчасному прогнозуванню гормональних порушень при аутоімунному тиреоїдиті на тлі дефіциту вітаміну D, які впливають на репродуктивний прогноз. На підставі результатів проведеного комплексного обстеження жінок репродуктивного віку з аутоімунним тиреоїдитом проведено оцінку впливу дисфункції щитоподібної залози аутоімунного генезу на репродуктивну функцію на тлі дефіциту вітаміну D із врахуванням результатів анамнестичних, клінічних та лабораторних характеристик та із встановленням взаємозв’язків між тиреоїдним статусом, статевими гормонами, рівнем 25(OH)D та метаболічними змінами, які виникають при захворюванні. Доведено, що при гіпофункції щитоподібної залози відбувається прогресуюче підвищення гонадотропних гормонів та зниження естрадіолу, що є передумовою зниження функціонального резерву яєчників та підтверджується зниженням концентрації антимюллерового гормону. Досліджено рівні прозапальних цитокінів TNF-α, IL-6, IL-17, IL-23 у жінок репродуктивного віку з аутоімунним тиреоїдитом та різним функціональним станом щитоподібної залози. Встановлено взаємозв’язки між показниками цитокінового ряду, рівнем 25(ОН)D, тиреоїдним статусом. Проведено оцінка психо-емоційного стану жінок репродуктивного віку з аутоімунним тиреоїдитом. Запропоновано схему лікування жінок репродуктивного віку з аутоімунним тиреоїдитом, яка включала призначення препаратів левотирок¬сину при субклінічному гіпотиреозі із розрахунку 25-50 мкг/добу, а при мані¬фестному гіпотиреозі із розрахунку 1,6 мкг/кг/добу, препарату міоінозитолу у дозі 2000 мг/добу, 6000 МО холекальциферолу при встановленому дефіциті та 4000 МО при діагностованій недостатності вітаміну D із подальшим зниженням дози холекальциферолу до 2000 МО після досягнення цільових показників рівня 25(ОН)D в крові 30 нг/мл і більше та селену 200 мкг/добу, що дозволило забезпечити відповідний коригуючий вплив на змінені параметри метаболічного, гормонального та імунного статусу. Розроблено модель прогнозування гормональних порушень, що призводять до несприятливого репродуктивного прогнозу у жінок з аутоімуним тиреоїдитом на основі тригерних факторів та важливих лабораторних даних.
