Маховська О. Ю. Мультифакторність подагри: імунологічні та метаболічні взаємодії з коморбідністю та їх роль у прогресуванні захворювання

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної проблеми сучасної медицини – теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання у галузі клінічної медицини щодо оптимізації мененджменту пацієнтів із подагрою шляхом встановлення мультифакторності імунологічних та метаболічних взаємодій з коморбідністю, їх ролі у прогресуванні захворювання. Набуло подальшого вивчення структури коморбідності у пацієнтів із подагрою, яка представлена дисметаболічним, серцево-судинним, шлунково-кишковим, нирковим, легеневим патернами та депресією. Доведено високу поширеність коморбідності згідно mRDCI та показано, що 45,59 % пацієнтів із подагрою мали mRDCI 3-4. Встановлені суттєві асоціації вищого mRDCI із більшим ІМТ, нижчим фізичним функціонуванням за HAQ-DI, зниженням якості життя за SF-36, вищою активністю подагри, дисліпідемічними змінами, гіперурикемією (ГУ), зменшенням рШКФ, кліренсу СК та добової екскреції СК. Продемонстровано, що mRDCI при подагрі був пов’язаний із хронічним системним запаленням, обумовленим підвищеними циркулючими рівнями прозапальних ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-1β, лептину та зниженою концентрацією протизапального ІЛ-10, адипонектину та співвідношення А/Л. Доведено, що дисбаланс адипокінів був пов’язаний з інтерлейкіновим профілем у пацієнтів із подагрою, причому, зменшення співвідношення А/Л асоціювалося зі збільшенням сироваткових рівнів ІЛ-6 та ІЛ-8, а також зменшенням ІЛ-10. На популяції українських пацієнтів із подагрою показано, що 40,3 % хворих із подагрою мали середній ступінь тяжкості COVID-19, 28,7% – легкий перебіг, 21,7% – важкий перебіг, а 9,3% – критичний перебіг. Констатовано, що детермінантами тяжчого клінічного перебігу COVID-19 були вище значення mRDCI та неконтрольованиий сироватковий рівень СК. Встановлені достовірні предиктори розвитку коморбідності, а саме: затримка встановлення діагнозу подагра, тривалість, активність подагри, частота контролю рівня СК у крові за останній рік, HAQ-DI, ПКЗ за SF-36, ІМТ, рШКФ, сироваткові рівні ХС ЛПНГ, СРБ, ІЛ-6, ІЛ-8, та співвідношення А/Л, що дозволило запропонувати оригінальну математичну модель для прогнозування груп ризику коморбідності у хворих із подагрою.