Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі
знань 22 Охорона здоров’я за спеціальністю 222 Медицина наукова
спеціальність 14.01.01 «Акушерство та гінекологія» – Національний
університет охорони здоров’я імені П. Л. Шупика, Київ, 2023.
Сьогодні проблема аномальних маткових кровотеч (АМК) у жінок
репродуктивного віку постає особливо актуальною на фоні існування
додаткових соціальних чинників, які сприяють розладам регуляції
менструального циклу (МЦ). Хронічний психоемоційний стрес є одним із
таких факторів, частота якого в останні роки стійко зростає серед населення.
Дисертація присвячена підвищенню якості життя жінок з АМК, які
знаходяться в станi хронічного психоемоційного стресу, на підставі
вивчення: клінічних параметрів менструального циклу, стресових факторів,
психоемоційного стану, особливостей гормонального гомеостазу, рівня
вітаміну D, залізодифіцитних станів, мікробіоценозу піхви, параметрів якості
життя шляхом розробки і впровадження оптимізованого комплексу
діагностично-лікувально-профілактичних заходів і доведення його
ефективності.
В структурі етіологічних факторів АМК встановлено перевагу
органічних причин над функціональними. Проте, у жінок віком до 25 років
функціональні чинники були провідними, а при наявності психоемоційного
стресу основною причиною АМК є овуляторна дисфункція, кількість
випадків якої була достовірно більшою, ніж у пацієнток без хронічного
стресу. Проведено оцінку психоемоційного стану, яка вказує на підвищення
рівнів психологічного, сприйманого та професійного стресів, реактивної та
особистісної тривожності на фоні низької опірності до стресових ситуацій.
Дістало подальшого дослідження гормональних механізмів при АМК у жінок
3
в стані хронічного психоемоційного стресу, які свідчать про зниження
концентрацій естрадіолу, прогестерону, фолікулостимулюючого гормону
(ФСГ) та лютеінізуючого гормону (ЛГ) та збільшення рівнів пролактину та
кортизолу. Доповнено дані про вагомість вітаміну D та дефіциту заліза,
зниження яких є особливо виражені при наявності хронічного
психоемоційного стресу. Уточнено параметри мікробіоценозу піхви при
АМК та виявлено більш часті стани, пов’язані з патологічними вагінальними
виділеннями, на фоні хронічного психоемоційного стресу.
Встановлені додаткові патогенетичні фактори дозволили обґрунтувати
удосконалення та впровадження оптимізованого комплексу лікувальних
заходів у жінок репродуктивного віку з АМК в умовах хронічного
психоемоційного стресу з врахуванням індивідуального підходу та
покращення якості життя пацієнток.
Дисертаційне дослідження проведено в 3 етапи. Результати I етапу,
який передбачав проведення ретроспективного аналізу 336 жінок
репродуктивного віку з АМК та 50 здорових жінок, свідчать, що частота
структурних причин АМК відносно функціональних становить 66,90 % та
33,10 %, відповідно. Найбільш часто діагностують лейоміому матки
(37,50 %), овуляторну дисфункцію (24,11 %), аденоміоз (20,83 %).
Встановлено, що у жінок до 25 років основним фактором АМК є овуляторна
дисфункція (67,85 %), а з віком частота структурних чинників зростає і в
пацієнток 26-40 років найбільш часто виявляють аденоміоз, 31-35 років –
зміни ендометрію, після 40 років – лейоміому та поліп ендометрію.
На II етапі дослідження окрім визначення провідних гінекологічних
причин АМК у жінок репродуктивного віку залежно від стресового
навантаження, передбачено вивчення соціальних факторів, психоемоційного
стану, гормональних особливостей, концентрації вітаміну D,
залізодефіцитних станів, мікробіоти піхви та якості життя. З цією метою
проведено обстеження 100 жінок репродуктивного віку з АМК та хронічним
4
психоемоційним стресом (основна група (ОГ)), 50 пацієнток з АМК без
хронічного стресу (група порівняння (ГП)) та 30 жінок репродуктивного віку
без АМК та хронічного психоемоційного стресу (контрольна група (КГ)).
