У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове розв’язання наукового завдання, яке полягає у тому, щоб спираючись на аналіз наукових поглядів вчених та норм чинного законодавства, з’ясувати сутність та особливості правового регулювання заохочень працівників Національної поліції України, на основі чого розробити низку пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення норм загального та спеціального трудового законодавства у відповідній сфері.
Встановлено, що заохочення працівників поліції по відношенню до службової дисципліни – це складова частина останньої, елемент позитивного стимулювання працівника з метою забезпечення дотримання ним всіх передбачених законодавством та внутрішнім трудовим розпорядком правил та норм, а також покладених на нього службових обов’язків.
Аргументовано, що заохочення найбільш раціонально та правильно сприймати як інструмент забезпечення трудової або службової дисципліни, тобто як активний метод, засіб чи спосіб провадження позитивного стимулюючого впливу на працівника з боку роботодавця.
Доведено, що заохочення працівників Національної поліції України слід тлумачити як сукупність інструментів (методів, засобів та способів), за допомогою яких здійснюється позитивний стимулюючий вплив на працівників поліції, та використання яких забезпечує усталення та підтримку службової дисципліни в органах та підрозділах НПУ, що в результаті підвищує якість виконання поліцейськими покладених на них службово-трудових обов’язків.
Відмічено, що занесення на дошку пошани, як заохочення, відрізняється від дострокового зняття дисциплінарного стягнення тим, що воно не впливає на трудоправовий статус працівника Національної поліції України. Це заохочення виражає в собі позитивну оцінку керівництва органу чи підрозділу поліції трудової діяльності поліцейського, проте, жодним чином не покращує його юридичне становище. Іншими словами, заохочення має виключно психологічне значення.
З’ясовано, що на сьогоднішній день законодавство України встановлює великий перелік заохочень, які можуть застосовуватись до працівників поліції з різних підстав в контексті їх службової діяльності. Аналіз кожного різновиду показав, що всі заохочення відрізняються між собою, у першу чергу, за наслідками, які вони несуть в собі для поліцейського та його службово-трудового статусу. Так, одні заохочення мають суто морально-психологічне значення, а інші покращують його матеріальне становище.
Доведено, що принципи застосування заохочень до працівників Національної поліції – це відправні начала, вихідні ідеї, які відображають закономірності формування та подальшого розвитку відповідних суспільних відносин. вони володіють вищою імперативністю та їх дотримання має обов’язковий характер для всіх суб’єктів. Саме принципи правового регулювання направляють та узгоджують весь механізм заохочення працівників поліції, служать своєрідним критерієм законності та правомірності їх застосування. Здійснено класифікацію відповідних принципів, на основі чого поділено їх на: 1) загальноправові; 2) спеціальні; та 3) особливі.
Правове регулювання застосування заохочень до працівників Національної поліції України запропоновано розуміти здійснюваний за допомогою норм права правовий вплив на суспільні відносини, що складаються в процесі службово-трудової діяльності працівників поліції, з метою їх мотивування, підвищення рівня правосвідомості та покращення якості та ефективності виконання службових обов’язків. Тож, значення правового регулювання застосування заохочень до працівників поліції обумовлене тим, що працівники поліції мають усвідомлювати, що при сумлінній та ефективній службово-трудовій діяльності вони можуть розраховувати на заохочення, що є неабияким стимулом для позитивної практичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов’язків.
Доведено, що специфіка диференціації правового регулювання застосування заохочень до працівників Національної поліції характеризується тим, що: по-перше, заохочення, які застосовуються до поліцейських, мають особливий характер; по-друге, заохочувальні заходи носять виключно індивідуальний характер, вони не можуть бути застосовані, наприклад, до колективу органу чи підрозділу Національної поліції України; по-третє, диференціація правового регулювання застосування заохочень до працівників поліції спрямована на розширення прав та гарантій службово-трудової діяльності працівників поліції.
Відмічено, що працівником є фізична особа, яка здійснює трудову діяльність на основі укладеного із роботодавцем трудового договору на постійній основі та за відповідну винагород. Однак, постійність роботи сама по собі не є підставою для застосування до працівника заходів заохочення, адже ключовим фактором є те, наскільки він якісно та ефективно її виконує.
