Герасимчук У. С. Клініко-патогенетичне значення галаніну та адіпонутріну у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ожирінням

Гіпертонічна хвороба (ГХ) на сьогодні є одним з найбільш часто зустрічаємих серцево-судинних захворювань (ССЗ), більш того, підвищений артеріальний тиск (АТ) є основним фактором розвитку серцево-судинних ускладнень і передчасної смерті в Європі й у світі. Згідно з офіційною статистикою, загальна поширеність ГХ в Європі серед дорослих осіб становить 30 ‒ 45%. В Україні в порівнянні з Європою поширеність ГХ становить 34 968 хворих на 100 тис. населення. Пацієнти з ГХ, як правило, мають одну, а частіше кілька супутніх патологій. Однією з основних причин цієї тенденції є поширеність ожиріння, яка стає одним із провідних факторів ризику підвищення АТ. Поширеність ожиріння неухильно зростає і в Україні. Останнім часом основна увага науковців зосереджена на вивченні адипокінів за умов надмірної маси тіла та ожиріння оскільки, можливо, порушення адипокінового обміну є одним з ключових процесів у розвитку ГХ. У зв’язку з цим була визначена наступна мета нашого дослідження: удосконалити діагностику, лікування та прогнозування перебігу ГХ за супутнього ожиріння на підставі вивчення патогенетичної ролі галаніну й адіпонутріну та встановити їх зв`язки з порушеннями ліпідного та вуглеводного обмінів шляхом комплексного оцінювання вищезазначених показників. Проведено комплексне обстеження 107 хворих на ГХ, які знаходились на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня № 27» Харківської міської ради, яка є базовим лікувальним закладом кафедри внутрішньої медицини № 2, клінічної імунології та алергології імені академіка Л.Т. Малої Харківського національного медичного університету МОЗ України. Серед них 67  з діагнозом гіпертонічна хвороба з супутнім ожирінням та 40 без ожиріння. Відповідно до мети та задач дослідження усі пацієнти були поділені на підгрупи залежно від коморбідності. Вік пацієнтів в обстеженій виборці складав від 32 до 79 років (середній вік 58,6 ± 9,88 років). Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб. Середній вік практично здорових осіб склав 45,6 ± 13,2 років (від 22 до 62 років). Серед них чоловіків ‒ 10 (50 %), жінок ‒ 10 (50 %). Таким чином, наукова новизна полягає у встановленні взаємообтяжливого впливу ГХ та ожиріння на підставі комплексного клініко-лабораторного та інструментального дослідження. Зокрема, розширені наукові дані відносно патогенетичної ролі адипокінів (GAL та ADPN) у взаємозв'язку з порушеннями вуглеводного та ліпідного обмінів, структурно-функціональними змінами міокарда у хворих на ГХ в поєднанні з ожирінням. Прaктичне знaчення одержaних результaтів полягає в тому, що визначення сироваткових рівнів GAL та ADPN у хворих на ГХ та ожиріння сприятиме оптимізації діагностики коморбідності і дозволяє лікарю-терапевту, кардіологу у практичній роботі підвищити якість прогнозу. Результати проведеного дослідження вказують на потребу контролю показників вуглеводного, ліпідного та адипокінового обмінів у вигляді GAL та ADPN і з врахуванням маси тіла пацієнтів, оскільки встановлено, що за умов ожиріння перебіг ГХ асоційовано з більш тривалим і важким перебігом, що може використовуватися закладами практичної охорони здоров’я з метою удосконалення діагностики. Із метою підвищення ефективності лікування, враховуючи позитивний вплив на гуморальні та метаболічні показники, у хворих на ГХ та ожиріння перевагу слід надавати призначенню комбінації валсартану та гідрохлортіазиду у якості антигіпертензивної терапії. Здобувачкою особисто обґрунтована актуальність поставленого питання для вивчення та обран науковий напрямок її дослідження, визначена мета, сформульовані завдання дослідження, здійснений патентно-інформаційний пошук, розроблений план та методологія дослідження. Авторкою проведений клінічний етап дослідження, який містив у собі добір хворих згідно критеріям включення та виключення, комплексне клінічне обстеження хворих із використанням загально-клінічних, інструментальних та лабораторних методів дослідження. Дисертанткою особисто створена електронна база даних, проведена статистична обробка, проаналізовані й узагальнені отримані результати. Здобувачкою оцінено динаміку вивчаємих показників на тлі проведеного лікування, власноруч написані всі розділи дисертаційної роботи. На основі даних, отриманих у ході дослідження, сформульовані висновки та розроблені практичні рекомендації, впроваджено результати дослідження в практичну роботу закладів охорони здоров’я та навчальний процес, підготовлена та оформлена дисертаційна робота до друку. Основні положення та висновки дисертаційної роботи впроваджено в практичну діяльність лікувально-профілактичних закладів України: кардіологічного відділення КНП «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр» Івано-Франківської обласної ради, кардіологічного відділення КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня».