Черненко А. Г. Оптимізація діагностичних і лікувальних підходів у пацієнтів з мігренню та коморбідною цервікалгією

Розуміння взаємозв'язку мігрені з коморбідною цервікалгією важливо для забезпечення оптимальної лікувальної тактики, що стає більш складною, оскільки існує два окремих стани, які необхідно лікувати, і обидва стани можуть бути взаємопов’язаними. Мета: оптимізація диференційованої терапії пацієнтів з мігренню та коморбідним болем у шиї на підставі комплексного клініко-неврологічного, нейропсихологічного, нейрофункціонального дослідження з урахуванням біохімічних біомаркерів болю. Обстежено 112 пацієнтів (ч/ж – 28/84, 18-58 років) з епізодичною мігренню - 77, з цервікогенним головним болем 35. Контрольна група - 30 клінічно здорових осіб. Методи: ВАШ, щоденник головного болю, MIDAS, HIT-6, шкала Спілбергера-Ханіна, шкала Бека, опитувальник Вейна; ІМС і NDI, визначення CGRP плазми крові методом ІФА, електроенцефалографія із спектральним аналізом, рентгенографія шийного відділу хребта, МРТ, КТ шийного відділу хребта, допплерографія судин мозку. Статистичний аналіз. Встановлено, що поєднання епізодичної мігрені з коморбідною цервікалгією збільшує кількість днів з головним болем і кількість днів на місяць з вживанням простих і комбінованих анальгетиків, суттєво знижує повсякденну активність, працездатність пацієнтів за шкалами MIDAS і HIT-6, підвищує показники тривожності. При проведенні спектрального аналізу ЕЕГ виявлено достовірні відмінності функціонального стану головного мозку у пацієнтів з епізодичною мігренню в міжнападний період. Рівень CGRP в плазмі крові у пацієнтів з епізодичною мігренню значно вищий не тільки в порівнянні з клінічно здоровими особами, але також з пацієнтами з цервікалгією. Підвищення рівня CGRP у плазмі крові впливає на перебіг епізодичної мігрені, пов’язаний з кількістю днів зі зниженням повсякденної активності через мігренозний головний біль, інтенсивністю головного болю під час нападу мігрені та NDI при наявності коморбідної цервікалгії. Встановлено порогове значення плазмового рівня CGRP у точці cut-off point, яке склало 132,4 пг/мл, вище якого прогнозувався високий ризик важкої дезадаптації та значного зниження повсякденної активності внаслідок мігрені. Комплексне немедикаментозне лікування больового синдрому в шиї зменшує показники NDI і ІМС, частоту нападів головного болю за 4 тижні, кількість днів з головним болем за 4 тижні і кількість днів з простими і комбінованими анальгетиками, знизились показники ситуаційної і особистісної тривожності, вегетативні симптоми. У дослідженні уточнений взаємозв’язок між рівнем CGRP плазми крові з клінічним перебігом епізодичної мігрені, частотою і вираженістю нападів. Встановлено, що на підвищення плазмового рівня CGRP при епізодичній мігрені впливає наявність супутніх больових синдромів у вигляді цервікалгії. Визначення CGRP плазми крові може бути корисним додатковим біомаркером для диференційної діагностики мігрені з іншими формами первинного і вторинного головного болю, що дозволить удосконалити індивідуалізовану терапію гострого нападу головного болю і формування превентивної тактики. Встановлена прогностична роль пептиду, пов’язаного з геном кальцитоніну, в клінічному перебігу та розвитку хронізації епізодичної мігрені з урахуванням коморбідної патології, кількості вживання анальгетиків.