Кобільник Ю. С. Значення мультипараметричної та біпараметричної МРТ в диференційній діагностиці раку передміхурової залози

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0823U101318

Здобувач

Спеціальність

  • 222 - Медицина

04-09-2023

Спеціалізована вчена рада

ДФ 35.600.064 (ID1487)

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Анотація

Дисертація присвячена проблемам застосування мультипараметричної МРТ (мпМРТ) та біпараметричної МРТ (бпМРТ) та променевих маркерів на їх основі для виявлення і диференційної діагностики раку передміхурової залози (РПЗ). Для вирішення вказаних проблем визначена мета дослідження – підвищення ефективності діагностики та лікування пацієнтів із раком передміхурової залози шляхом використання мультипараметричної та біпараметричної МРТ та їх променевих маркерів. Дослідження виконане на основі комплексного клінічного, лабораторно-інструментального обстеження, ретроспективного та проспективного аналізу зображень МРТ та гістологічних даних 210 хворих із патологією передміхурової залози, які перебували на стаціонарному або амбулаторному лікуванні у відділенні урології комунального некомерційного підприємства львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» (КНП ЛОР «ЛОКЛ») та/або проходили обстеження на базі Медичних центрів «Євроклінік» (м. Львів, м. Івано-Франківськ, м. Ужгород) за період з 2017 по 2022 роки. З них – 178 чоловіків із підозрою на РПЗ, які не приймали до включення в дослідження інгібітори 5-альфа редуктази, серед яких в результаті аналізу гістологічних заключень за даними пункційної біопсії простати було виявлено наступний розподіл діагнозів: РПЗ виявлено у 102 (57,3%) пацієнтів (середній вік - 0,83±5,96 р.), доброякісну гіперплазію простати (ДГПЗ) – у 70 (39,3%) пацієнтів (середній вік - 0,71±6,25 р.) та хронічний простатит (ХП) – у 6 (3,4%) хворих (середній вік - 62,0±8,49 р.). Крім цього, в дослідження увійшло 20 пацієнтів із гістологічно верифікованим РПЗ (середній вік - 61,11±4,78 р.) та 12 пацієнтів із ДГПЗ (середній вік - 59,97±7,45 р.), які до включення у дослідження проходили лікування препаратом групи 5-ARI – фінастеридом. У якості групи нормального контролю було використано МРТ-дані 15 здорових волонтерів (середній вік - 33,24±2,75 р.). В залежності від клінічної Т-стадії 122 випадки на РПЗ розподілялись наступним чином: Т1c – 5 (4,1%) хворих, T2a – 42 (34,4%) хворих, T2b – 34 (27,9%) хворих, T2c – 22 (18,0%) хворих, T3a – 9 (7,4%) хворих, T3b – 10 (8,2%) хворих. Клінічні ознаки метастатично уражених лімфовузлів тазу (сN1) спостерігались у 16 (13,1%) хворих. Клінічні ознаки метастатичного ураження кісток тазу (cM1) визначались у 12 (9,8%) хворих. З метою вивчення ефективності мультипараметричної та біпараметричної МРТ у виявленні раку передміхурової залози Усіх хворих (основна група) було розділено на 5 підгруп у відповідності до балу отриманого за системою PI-RADS на основі даних мпМРТ. Окрім цього, було здійснено альтернативний розподіл тих же пацієнтів (група порівняння) на підгрупи у відповідності до балу PI-RADS, проте, на основі оцінки зображень скороченого протоколу бпМРТ. Для обстеження хворих використовували лабораторні методи дослідження, а також інструментальні: ультразвукове трансректальне дослідження, магнітно-резонансну томографію з внутрішньовенним контрастним підсиленням органів малого тазу (потужність магнітного поля – 1,5 Т), КТ чи рентгенографію грудної клітки, пункційну трансректальну біопсію під УЗД-контролем. Для оцінки МРТ-зображень згідно системи PI-RADS, застосовували класифікацію версії 2.1. На основі дифузійно-зважених зображень (ДЗЗ) МРТ генерувались карти, з яких обчислювався їх кількісний параметр – вимірюваний коефіцієнт дифузії (ВКД), який використовувався в якості міри дифузії здорових та уражених тканин. В результаті проведеного дослідження та ROC-аналізу, було виявлено, що застосування бпМРТ з метою виявлення будь-якого РПЗ, за умови, якщо позитивним результатом (тобто показом до проведення пункційної біопсії простати) вважати оцінку за PI-RADS ≥3, чутливість і специфічність складають 95% та 53% відповідно, а при оцінці PI-RADS ≥4 – 71% та 91% відповідно, AUC=0,870; 95% ДІ=0,817-0,923; p<0,001. Водночас, застосування бпМРТ з метою виявлення клінічно значимого захворювання (кзРПЗ), за умови, якщо позитивним результатом (і тобто показом до проведення пункційної біопсії простати) вважати оцінку за PI-RADS ≥3, чутливість і специфічність складають 100% та 45% відповідно, а при оцінці PI-RADS ≥4 – 82% та 86% відповідно, AUC= 0,891; 95% ДІ=0,843-0,938; p<0,001.

Публікації

1. Мицик ЮО, Боржієвський АЦ, Кобільник ЮС, Дутка ІЮ, Шуляк ОВ, Воробець ДЗ, et al. Роль вимірюваного коефіцієнта дифузії біпараметричної МРТ як променевого маркера раку передміхурової залози. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2021;26:541–53. doi: 10.33145/2304-8336-2021-26-541-553

2. Борис ЮБ, Воробець МЗ, Кобільник ЮС, Вітковський ВФ, Воробець ДЗ. Рак передміхурової залози: прогностичні фактори радикальної простатектомії. Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2019;1/1:22–6. https://doi.org/10.5281/zenodo.6127998

3. Мицик ЮО, Кобільник ЮС, Борис ЮБ, Дутка ІЮ, Комнацька ІМ, Воробець ДЗ, et al. Застосування мультипараметричної магнітно–резонансної томографії в діагностиці клінічно значущого раку передміхурової залози. Klinichna khirurhiia. 2019;86(3):41–5. DOI: 10.26779/2522-1396.2019.03.41

Кобільник ЮС, Мицик ЮО, Борис ЮБ, Дутка ІЮ, Воробець ДЗ, Личковський ОЕ, et al. Оцінка ефективності мультипараметричної МРТ у прогнозуванні ступеню диференціації раку передміхурової залози згідно шкали Gleason. Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2019;(1/1):27–30. https://doi.org/10.5281/zenodo.6128117

5. Кобільник ЮС, Мицик ЮО, Боржієвський АЦ, Воробець ДЗ, Мацькевич ВМ. Динаміка показників захворюваності та смертності на рак простати в Україні: сучасний стан проблеми. Праці Наукового товариства імені Шевченка Медичні науки. 2020;62(2):80–6. DOI: https://doi.org/10.25040/ntsh2020.02.06

організації дослідження, написанні статті, формулюванні заключень). 6. Kobilnyk YS, Mytsyk YO, Borzhiyevs’kyy ATs, Stroy OO, Dutka IY, Komnatska IM, et al. Efficiency of the biparametric MRI in detection of prostate cancer: preliminary experience. European Journal of Medical Technologies. 2020;26(1):39–44.

7. Кобильнык ЮС, Мицик ЮО, Боржиевский АЦ, Дутка ИЮ, Строй ОО, Дац ИВ, et al. Применение мультипараметрической МРТ в диагностике клинически значимого рака предстательной железы. Евразийский онкологический журнал. 2020;8(3):239–47.

8. Kobilnyk Y, Mytsyk Y, Dutka I, Pasichnyk S, Borzhyevskyy O, Dats I, et al. The effect of 5-a-reductase inhibitor on apparent diffusion coefficient of MRI in the differential diagnosis of prostate cancer. World Journal of Medical Innovations. 2021;1[1]:33–37. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.5831468

9. Mytsyk Y, Borzhiyevs’kyy A, Kobilnyk Y, Shulyak A, Dutka I, Borzhiyevs’kyy O, et al. Personalized management of prostate cancer: from molecular and imaging markers to radiogenomics. Polish Journal of Radiology. 2022;87[1]:58–62. https://doi.org/10.5114/pjr.2022.113204

10. Кобільник ЮС, Мицик ЮО. Гістологічні фактори асоційовані із низькою виявлюваністю раку передміхурової залози за допомогою МРТ. Вісник морської медицини. 2022;1[94]:92-101. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.6414048

11. Кобільник ЮС, Мицик ЮО. Значення променевих маркерів МРТ у виявленні метастатично уражених лімфовузлів у хворих на рак передміхурової залози. Актуальні проблеми транспортної медицини. 2022;1[67]:24-35 DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.6425864

12. Mytsyk YO, Pasichnyk SM, Kobilnyk YS, Borzhiievskyi OA, Lychkovskyy OE, Kowal P, et al. Significance of ADC measurements as radiological MRI marker in detection of metastatic lymph node involvement in patients with prostate cancer. Exp Oncol. 2022 Aug;44(2):142–7. DOI: 10.32471/exp-oncology.2312-8852.vol-44-no-2.17810

Файли

Схожі дисертації