Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування» за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування». – Дніпровський державний аграрно-економічний університет. Дніпро, 2023.
Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних основ забезпечення взаємодії органів публічної влади з інститутами громадянського суспільства та розробка науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів їх взаємодії в умовах децентралізації влади.
Об’єктом дослідження є процеси взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства.
Предмет дослідження – теоретичні та практичні аспекти реалізації механізмів взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства в умовах децентралізації влади.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою стали загальнонаукові та спеціальні методи: системний аналіз; абстрагування; індукції та дедукції; контент-аналізу; систематизації та узагальнення; індукція та дедукція; порівняння; прогнозування; моделювання.
Наукова новизна одержаних результатів розкривається в таких положеннях:
вперше:
- запропоновано концептуальну модель побудови механізмів інтегративної взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства в Україні, базисним конструктом якої виступає консолідуючий ефект від системного застосування сучасного інформаційно-комунікаційного інструментарію, що в комплексній дії стимулює громадян та громадські об’єднання до активізації своєї діяльності; сприяє підвищенню рівня довіри до влади та посилює її авторитет; забезпечує ефективне вирішення суспільно важливих проблем за рахунок консолідації зусиль, а також проведення комплексу дій з моніторингу, аналізу проблем та вибору варіантів державно-управлінських рішень;
удосконалено:
- концептуальні положення розвитку механізмів взаємодії органів публічної влади з інститутами громадянського суспільства, які спрямовані на посилення соціальної довіри, підвищення рівня політичної й правової освіти та культури та передбачають наявність політичної волі до змін;
-інструментарій механізму інформаційно-комунікаційної взаємодії, комплексна дія якого забезпечує відкритість, оперативність, чіткість, доступність, зіставність та інтероперабельність публічної інформації та є базисом для функціонування механізмів громадської участі в державному управлінні, а також моніторингу та контролю за виконанням управлінських рішень;
- комплексний підхід щодо вдосконалення механізмів взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства, в основу якого покладено положення антикризового державного менеджменту, який забезпечує детермінований зв’язок між успіхами у впровадженні принципів належного врядування та рівнем розвитку й потенціалом громадянського суспільства, а також дає змогу ефективно реалізувати розподіл рівнів участі інститутів громадянського суспільства в державно-управлінській діяльності в матриці «інформування – проведення консультацій – діалог – партнерство»;
набуло подальшого розвитку:
-напрями імплементації досвіду розвинених демократичних країн із забезпечення взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства, що в комплексній дій дозволяють забезпечити високий рівень активності досвідченої громадськості, якісне проведення експертно-аналітичної роботи, високий рівень соціальних стандартів та якість соціальних послуг;
- категоріальний апарат науки державного управління шляхом уточнення сутності понять: інститути громадянського суспільства розглядаються в роботі як система суб’єктів та об’єктів публічного управління, що наділені правами відстоювати інтереси своїх представників і суспільства загалом, а також брати участь у розробці та реалізації управлінських рішень. Серед таких інститутів – громадські об’єднання, благодійні, релігійні, професійні, творчі, підприємницькі об’єднання та спілки, органи самоорганізації населення, ЗМІ; механізми взаємодії органів публічної влади запропоновано розглядати як комплекс форм, методів та інструментів, які спрямовані на ефективне функціонування системи взаємин між органами публічної влади і владою загалом, з одного боку, та інститутами громадянського суспільства, з іншого; які виступають рівноправним партнером держави у вирішенні соціально-економічних, гуманітарних, культурних і політичних завдань. Ці взаємини можуть мати характер прямого та зворотного зв’язку та забезпечують цілісний розвиток суспільства, продуктивне впровадження сучасних інструментів прямої демократії, знижують напруженість та конфліктні ситуації в суспільстві;
Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 267 сторінок, із них обсяг основного тексту – 231 сторінок, список використаних джерел включає 248 найменувань, 5 додатків.
