Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей харчування 11 видів хижих ссавців в умовах антропогенно-трансформованого природного середовища заходу України. Здійснено аналіз спектрів живлення куниць кам’яної та лісової, ласиці, горностая, видри річкової та лиса рудого; з’ясовано особливості трофічних зв’язків і трофічної конкуренції хижаків; визначено чинники, що впливають на трофічну поведінку хижих; проведено аналіз змін, які відбулися у трофіці цих видів на території заходу України за останні пів століття; з’ясовано зміни в раціонах хижаків залежно від географічного поширення та встановлено сучасне значення хижих ссавців у антропогенно-трансформованому середовищі.
Під час проведення досліджень зібрано дані щодо харчування 11 видів хижих: лиса рудого, вовка, єнота уссурійського, видри річкової, куниці лісової, куниці кам’яної, ласиці, горностая, борсука європейського, тхора темного та візона річкового. Загалом проаналізовано 379 зразків живлення хижих ссавців двох родин: псових Canidae та куницевих Mustelidae. Встановлено, що раціон хижаків на території західних областей України налічує 93 об'єкти харчування, і рослинного (32 об’єкти), і тваринного (61) походження..
Результати неметричного багатовимірного шкалювання даних вибірки показали, що найкраще описують подібність зразків три параметри (з кореляцією 0.21): метод збору, вид хижака та території населених пунктів. Аналіз даних показав суттєву відмінність раціону видри річкової від раціону інших видів. Зважаючи на отриману модель, можна дійти висновку, що трофічна ніша цього хижака незначно перекривається з ласицею, горностаєм, куницею лісовою та лисом.
Трофічна конкуренція найбільше проявляється між лисом і куницями лісовою (індекс Сьоренсена становить 70 %) та кам’яною (індекс Сьоренсена 61 %). Подібність раціону двох видів куниць за індексом Сьоренсена становить 63 %, а в горностая і ласиці — 58 %. Раціон видри суттєво відрізняється від раціону інших хижаків, тому вона майже не конкурує за ресурси з іншими досліджуваними видами.
За допомогою регресійного аналізу даних вибірки встановлено чинники, які можуть впливати на споживання хижаками п’ятьох типів кормів. Зокрема, ймовірність споживання соковитих плодів залежить від виду хижака: статистично нижчі шанси знайти залишки цих кормів у зразках харчування видри річкової (β = -6,5, ЙІ: -11,8 / -3,2), горностая (β = -5,4, ЙІ: -11,8 / -1,2) та ласиці (β = -3,2, ЙІ: -5,9 / -1,1), ніж у зразках лиса. Крім того, сезон має негативний вплив для всіх видів хижих, зменшуючи шанси споживання соковитих плодів у весняний (β = -2,9, ЙІ: -4,5 / -1,5), зимовий (β = -1,9, ЙІ: -2,9 / -0,9) та літній періоди (β = -1,1, ЙІ: -4,5 / -1,5).
Вид хижака є статистично значущим чинником впливу на споживання категорії інші рослини і зменшує шанси виявити цей тип корму в раціонах видри (β = -2,5, ЙІ: -3,6 / -1,6), ласиці (β = -2,9, ЙІ: -4,1 / -1,7), горностая (β = -2,1, ЙІ: -3,6 / -0,5), куниці кам’яної (β = -1,4, ЙІ: -2,6 / -0,2), візона річкового (β = -3,9, ЙІ: -6,9 / -1,1) та тхора лісового порівняно (β = -2,9, ЙІ: -6,1 / -0,4) з лисом.
На споживання безхребетних впливають усі чинники регресійної логістичної моделі. Зокрема, ймовірність виявлення безхребетних у зразках харчування куниці лісової сильно зростають (β = 1,7, ЙІ: 0,9 / 2,5) порівняно з лисом, а от імовірність споживання цього корму видрою, навпаки, знижується (β = -1,3, ЙІ: -2,4 / -0,4). Згідно з результатами регресійного аналізу, зимовий період знижує шанси хижаків полювати на безхребетних (β = -2,4, ЙІ: -3,7 / -1,2), а літній період збільшує ймовірність споживання цих кормів (β = 0,8, ЙІ: 0,1 / 1,7). Територія, на якій збирали дані, також впливає на ймовірність трапляння безхребетних: тварини, які проживають чи харчуються у населених пунктах, із меншою ймовірністю споживатимуть безхребетних (β = -1,3, ЙІ: -2,6 / -0,1).
Ймовірність виявити нижчих хребетних у зразках харчування статистично вища для видри (β = 6,9, ЙІ: 5,1 / 9,2). Ні сезон, ні територія збору матеріалу не мають значущого впливу на споживання цих об’єктів харчування.
Вид хижака та пора року статично суттєво впливають на споживання гризунів. Для видри (β = -4,1, ЙІ: -6,7 / -2,2) та куниці лісової (β = -0,9, ЙІ: -1,7 / -0,1) цей чинник є негативним, що зменшує шанси знайти гризунів у зразках харчування цих видів. Весняний (β = 1,1, ЙІ: 0,2 / 2,0) та зимовий (β = 1,0, ЙІ: 0,2 / 1,9) сезони мають позитивний вплив на споживання гризунів — збільшують шанси виявлення гризунів у зразках хижаків.
