Соя є важливою культурою в світовому агропромисловому виробництві, адже це цінне джерело рослинного білка, наближене за своїм хімічним складом до тваринного, один із ресурсів жирів та головних компонентів сучасних сівозмін. На сьогоднішній день найдоступнішим і найдешевшим засобом підвищення аграрного виробництва є сорт, який реалізує потенціал культур на 30–60 %. Сучасні сорти є досить вибагливими до умов живлення і завдяки комплексному підходу до цього питання здатні сформувати найвищий рівень врожаю. Тому особливо ретельно слід розглядати не тільки забезпечення рослин макроелементами, а й мікроелементами також. Зважаючи на тенденції глобальної зміни клімату, комплексне використання добрив для позакореневого підживлення, що містять у своєму складі додаткові речовини, необхідні для підвищення толерантності рослин до стресових умов, є важливим та актуальним. Наукова новизна одержаних результатів. Уперше встановлено особливості формування продуктивності сучасних сортів сої іноземної та вітчизняної селекції, пошук раціональної системи удобрення шляхом установлення оптимальних норм мінеральних добрив та застосування систем позакореневих підживлень, запропонованих іноземними та вітчизняними виробниками у північно-східному Лісостепу України. Оптимізовано технологію вирощування сої для умов північно-східного Лісостепу України. Набули подальшого розвитку питання впливу погодних умов на ріст та розвиток рослин, показники структури врожаю, урожайність та якість зерна сої. Обґрунтовано економічну та енергетичну ефективність внесення різних норм добрив та позакореневого підживлення за вирощування сої. Основні елементи досліджень пройшли виробничу перевірку та впроваджені в господарствах Сумської та Полтавської областей, зокрема в ФГ «Тімченко» та ТОВ «Угроїдський цукровий завод» на загальній площі 110 га. У дисертаційній роботі викладено результати досліджень та теоретичне обґрунтування щодо удосконалення елементів технології вирощування сої: вивчення сортових особливостей, впливу різних норм мінеральних добрив та позакореневого підживлення на ріст і розвиток рослин сої, формування фотосинтетичного та симбіотичного апарату, продуктивність рослин, урожай та його якість. Проаналізовано вітчизняні та закордонні наукові праці щодо значення культури на світовому ринку та питань вирощування сої у світі, Україні та Сумській області, які показують позитивну динаміку до збільшення посівних площ та врожайностей культури за останні десятиріччя. Вивчено сучасний асортимент сортів сої та основні аспекти щодо особливостей її живлення, впливу основних поживних речовин в її життєвому циклі. Водночас наведено огляд літератури науковців із різних агрокліматичних зон щодо встановлення впливу різних норм мінеральних добрив, доцільності використання мікродобрив на хелатній основі для позакореневого підживлення на ростові процеси рослин сої, симбіотичну активність, продуктивність, врожай та його
якість.
