Дисертаційна робота присвячена дослідженням із вивчення зміни основних агрохімічних показників, сполук хімічних металів, кількісного та якісного складу ґрунтової мікобіоти в сірому лісовому ґрунті інтенсивного садівництва в умовах Лісостепу правобережного України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у дослідженні агроекологічного стану сірого лісового ґрунту, який піддавався інтенсивному садівництву, порівняно зі станом після перелогу, ріллею та під час екстенсивного садівництва. Вперше досліджено та проведено оцінку змін основних агроекологічних показників сірого лісового ґрунту протягом 14 років його використання під інтенсивним садівництвом в умовах Лісостепу правобережного. Удосконалено систему удобрення сірого лісового ґрунту, звільненого від інтенсивного садівництва та переведеного у ріллю для вирощування основних сільськогосподарських культур. Набули подальшого розвитку теоретичні питання обґрунтованого відновлення агроекологічного стану звільненого від інтенсивного садівництва сірого лісового ґрунту за переведення та використання його у польовій сівозміні в умовах Лісостепу правобережного.
Дослідження за темою дисертації проводилися впродовж 2020-2022 рр. на сірих лісових ґрунтах Вінниччини в умовах Лісостепу правобережного.
Досліджено, що протягом 14 років використання ґрунтів для інтенсивного садівництва призвело до значного збільшення їхнього вмісту різних хімічних елементів. Зокрема, вміст калію обмінного збільшився у 4,0 раза, рухомих форм фосфору – у 7,9 раза, кальцію – на 14,4%, магнію обмінного – на 9,3%, молібдену – на 5,5%, сірки – на 19,6%, кобальту – на 1,9%, цинку – на 9,7%, свинцю – на 1,4%, кадмію – на 1,3%, ртуті – на 19,5%. Виявлено зниження вмісту азоту легкогідролізованого на 6,0%, гумусу – на 0,06 п.п., бору – на 6,2%, заліза – на 10,9% і міді – на 2,8% у порівнянні з ґрунтами, що протягом того самого періоду перебували під перелогом.
Встановлено, що ґрунти, які використовувалися для інтенсивного садівництва, мали вищий вміст калію обмінного в 1,7 раза, фосфору рухомого – в 1,8 раза, гумусу – на 0,16 п.п., рН ґрунту – на 0,28 одиниці, кальцію обмінного – на 33,7%, кобальту – на 6,2% та нижчим умістом азоту легкогідролізованого – на 21,0 %, магнію обмінного – на 12,5 %, бору – на 6,4 %, молібдену – на 11,1 %, сірки – на 10,0% та заліза – на 20,0% порівняно з ґрунтами ріллі. Визначено, що концентрація міді та цинку у ґрунтах, що піддавалися інтенсивному садівництву, була нижчою за ГДК у 10,9 раза та 57,5 раза відповідно. Виявлено нижчу концентрацію ртуті, свинцю і кадмію у ґрунтах під інтенсивним садівництвом в 323,1 раза, 6,9 та 3,8 раза відповідно. У ґрунтах польової сівозміни концентрація міді була нижчою за показники ГДК у 12,3 раза, цинку – у 47,9 раза, свинцю – у 7,7 раза, кадмію – у 5,3 раза та ртуті – у 362,1 раза.
Встановлено, що в ґрунті, який використовується для інтенсивного садівництва, спостерігається знижений вміст азоту легкогідролізованого на 37,1%, калію обмінного – 23,7% та гумусу – на 0,04 п.п., і, навпаки, вищий вміст фосфору рухомого – на 71,8%, кальцію обмінного – на 8,0%, магнію обмінного – на 19,8%, сірки – на 8,0% та рН ґрунту – на 0,73 одиниці, у порівнянні з аналогічними показниками ґрунту за екстенсивного садівництва. Вміст бору, молібдену, кобальту та заліза у ґрунті за інтенсивного садівництва нижчий на 50,0; 32,8; 2,5 та 62,5 % порівняно з ґрунтом за екстенсивного садівництва. Отримано також вищий вміст кадмію – на 4,0%, свинцю – на 6,1%, міді – на 9,5% і ртуті – на 6,6%, а цинку, навпаки, удвічі нижчий у ґрунтах за інтенсивного садівництва.