Дисертація присвячена аналізу основних аспектів сучасних міжнародних відносин України в контексті їх технологічного виміру. У роботі визначені теоретико-методологічні принципи технологій міжнародних відносин, зокрема, розглянуто розуміння термінологічного апарату дослідження технологій міжнародних відносин України, теоретико-концептуальний аспект технологій міжнародних відносин України та використання технологічного підходу як бази для аналізу міжнародних відносин України.
Визначено особливості публічної дипломатії як технології зовнішньої політики України та наголошено, що вона є необхідним інструментом для досягнення цілей сучасної України на міжнародній арені. Зокрема, визначено, що публічна дипломатія тісно пов’язана і з концепцією «м’якої сили» тобто здатності добиватися бажаного на основі добровільної участі інших країн, що є актуальним для країни під час великої війни з РФ.
Досліджено інтенціональність технологій міжнародних відносин України, зокрема, розкрито соціально-психологічні аспекти впливу технологій міжнародних відносин, визначено суб’єктів технологій міжнародних відносин в умовах України, сформульовано внутрішню та зовнішню об'єктивність технологій міжнародних відносин у контексті різноманітності завдань.
Досліджено особливості технологій міжнародних відносин України, зокрема, висвітлено потенціал технологій публічної дипломатії України та його реалізацію, розкрито особливості інформаційно-комунікативних технологій у міжнародних відносинах України, проаналізовано взаємодію легітимаційних та іміджевих технологій у впливі на сучасні міжнародні відносини України.
Праця має на меті вивчення ключових аспектів сучасних міжнародних відносин України з урахуванням їх технологічного виміру. Згідно з обраною тематикою, були визначені наступні завдання дослідження:
• формулювання теоретико-методологічних принципів технологій міжнародних відносин;
• характеристику інтенціональності технологій міжнародних відносин України;
• розкриття особливостей технологій міжнародних відносин України.
Робота ґрунтується на принципах системного аналізу, історизму та наукової об'єктивності. У процесі дослідження використовувалися не лише традиційні методи формальної логіки, а й інші підходи, такі як порівняльний, що дозволив виявити різницю між технологіями міжнародних відносин у вирішенні конкретних завдань.
Багатоманітність наукових методів та підходів, що були використані у роботі утворили синергію для досягнення поставленої мети. Основою дослідження є технологічний підхід, який дозволив проаналізувати найважливіші аспекти сучасних міжнародних відносин України в контексті мотивованих взаємодій.
В роботі також був сформульований системно-структурний підхід до аналізу технологій міжнародних відносин України, який базується на структурному алгоритмі взаємодії суб'єктів та об'єктів у часовому вимірі. Цей алгоритм взаємодії полягає в поєднанні системи суб'єктів та об'єктів міжнародних відносин, залежно від конгруентності їх ментального простору у констеляції системи технологій взаємної біхевіоральності.
Разом з цим, синергетичний підхід допоміг відтворити динаміку міжнародних відносин, визначити ефективність поєднання легітимаційних та іміджевих технологій міжнародних відносин України, а також показати сутність синергії у варіативній динаміці технологій міжнародних відносин в умовах реалізму подолання криз.
