Дисертація присвячена дослідженню та вирішенню проблем метрологічного забезпечення вимірювань характеристик іонізуючого випромінення та модернізації еталонної бази України під вимоги Європейського Союзу.
У першому розділі розглянуто чинні аспекти розвитку методів і засобів метрологічне забезпечення засобів вимірювань іонізуючих випромінювань. Зокрема, розглянуто основні поняття та дозиметричні величини радіометрії, до яких відносяться період напіврозпаду й активність радіоактивної речовини. Проходження рентгенівських (γ) променів, а також (α, β -частинок крізь речовину супроводжується іонізацією атомів цієї речовини. Під час іонізації випромінювання втрачає частину своєї енергії, тобто відбувається поглинання речовиною енергії випромінювання. Ці явища покладені в основу роботи лічильників іонізуючих випромінювань, а також в основу роботи еталонів випромінювань, які використовуються у схемі передавання розміру одиниці випромінювання від згаданого еталону через робочий еталон до ЗВТ. Оскільки це - відпрацьована методологія, то надалі у розділі розглядаються методологія метрологічного забезпечення засобів вимірювань іонізуючих випромінення, а саме чинна нормативна документація, як України, так і ЄС. При цьому, як засоби вимірювальної техніки аналізуються і оцінюються за метрологічними характеристиками саме найбільш використовувані в Україні дозиметричні засоби вимірювальної техніки.
У другому розділі вивчено методологію вимірювань характеристик дозиметричних величин, методи і засоби їх створення. Детально розглядаються стандартні характеристики рентгенівського та гамма- випромінювання, які істотно залежать при перенесені розміру одиниці - від еталону до конкретного ЗВТ (до конкретної партії ЗВТ) – від конструктивних особливостей устаткування калібрування, від розміщення каліброваних ЗВТ у зоні опромінення та від низки робочих параметрів і чинників впливу. Тому у даному розділі послідовно розглядаються методи створення (формування) стандартних характеристик рентгенівського та гамма- випромінювання, адже саме від них залежить точність передавання розміру одиниці випромінення. Детально аналізуються, за результатами попередніх досліджень, наявні процедури калібрування засобів вимірювальної техніки рентгенівського та гамма- випромінювання. Результати аналізу сприяють їх вдосконаленню та покращенню метрологічних параметрів калібрування ЗВТ. На цій основі розглянуто методику калібрування дозиметрів та вимірювачів потужності дози гамма- та рентгенівського випромінювання.
У третьому розділі акцентується на питаннях дослідження еталонів дозиметричних одиниць іонізуючого випромінення: вони гарантують метрологічну надійність передавання розміру одиниці випромінювання. При цьому, окремо оцінюються еталонні устаткування колімованої та неколімованої геометрії. Насамперед, обговорюються особливості передавання розміру одиниць гамма-випромінювання для еталонних устаткування колімованої геометрії. Тут особливо важливим є місцезнаходження каліброваних ЗВТ у просторі опромінення. Виділено зону, у межах якої просторовий імпакт-фактор є мінімальним. Подібним чином оцінено наявність і значення факторів впливу при передаванні розміру одиниць гамма-випромінювання для еталонних устаткування зі свинцевими атенюаторами, які відносяться до устаткування неколімованої геометрії. Така складна технічно і організаційно робота, що базується на оптимізації дози опромінення операторів, практично проведена в Україні вперше. Разом з тим, одночасно оцінювалась спроможність зазначених устаткування забезпечити відтворення спеціальних вимог стандартів ЄС при калібрування спеціальних ЗВТ. Як результат, їх придатність підтверджена результатами випробувань та звірки.
У четвертому розділі розглянуто аспекти прикладного впровадження методів і засобів метрологічного забезпечення дозиметричних вимірювань характеристик іонізуючого випромінення. На основі досвіду попередньої експлуатації та здійснення модернізації еталонних устаткування рентгенівського та гамма-випромінювання вивчаються особливості використання вищевказаних устаткування. Розробляються і вдосконалюються методики калібрування дозиметрів іонізаційних випромінювань та вимірювачів доз опромінення, як останній етап передавання розміру одиниці. Немаловажним для роботи останньої є опрацювання результатів вимірювань, яке вже тривалий час у ЄС проводиться відповідно GUM, а у Україні – згідно з ДСТУ ISO/IEC Guide 98-4 : 2018 та ДСТУ ISO/IEC Guide 60 : 2007. Оцінювання відповідності. Кодекс усталеної практики, 2008. Воно успішно реалізоване в п.4.4 - Оптимізація процедури розрахунку непевності під час проведення калібрування дозиметричних засобів вимірювальної техніки та еталонного устаткування.
