Боровицький О. М. Розробка процесу керування професійноергономічними ризиками на підприємствах лісової галузі України

У дисертаційній роботі, що є завершеною науковою роботою, подано вирішення актуальної науково-прикладної задачі з удосконалення системи управління безпекою праці та здоров’я працівників на підприємствах лісової галузі на основі запровадження процесу керування професійно-ергономічними ризиками, що передбачає виявлення закономірностей між інтенсивністю і тривалістю перенавантаження та стану активності працівників при виконанні виробничих завдань з урахуванням їх адаптаційних можливостей до фізичного перенавантаження. У дисертаційній роботі досліджено розвиток наукових поглядів на сутність категорії «професійно-ергономічні ризики» в контексті виробничих підприємств лісової галузі, що дозволило їх представити як індикатори ймовірного виникнення небезпечної події фізичного перенавантаження працівника та впливу на тяжкість шкоди для фізичного їх здоров’я. Звідси було розроблено алгоритм керування професійно-ергономічними ризиками, який складається з одинадцяти кроків, що можна умовно розділити на три етапи: підготовчий, основний та документальний. При цьому передбачено, що для процесу керування вищезгаданими ризиками потрібно враховувати небезпечні чинники фізичного перенавантаження працівника, які пов’язані з роботою напрямку руху суглобів, величиною зусиль, навантаженням та станом активності; робочим середовищем, обладнанням (інфраструктурою); його адаптуванням до фізичного перенавантаження; фізичним станом здоров’я і статтю працівника. Для розробки відповідних рекомендацій щодо зменшення рівня професійно-ергономічного ризику було виділено тенденції розвитку технологічних схем рубок на основі використання сучасної лісозаготівельної техніки з виявленням основних травмонебезпечних факторів, що допомогло з’ясувати причини виникнення травмонебезпечних ситуацій на робочих місцях працівників підприємств лісової галузі. Це дозволило на основі обґрунтування методичних підходів до керування професійно-ергономічними ризиками виділити два підходи до оцінювання професійно-ергономічного ризику. Перший базується на встановлені інтенсивності та тривалості фізичного перенавантаження, а в другому передбачено врахування адаптації працівника до фізичного перенавантаження через коефіцієнти стану його здоров’я і статі. Крім того, було запропоновано відповідний інструментарій до оцінки професійно-ергономічного ризику вальника лісу, що базувався на оцінюванні індексу ергономічного ризику при виконанні різних технологічних процесів з урахуванням виробничої пози та фізичного стану здоров’я і статі працівника. При цьому встановлено, що найбільший вклад у величину індексу ергономічного ризику при звалюванні дерев та обрізанні гілок вносять незручна виробнича поза, тоді як при трелюванні хлистів, навантажуванні сортиментів – психосоціальний чинник. Також встановлено, що найбільше адаптаційні можливості вальників лісу до навантаження погіршуються через незручну робочу позу, що характеризується значним статичним навантаженням.