У дисертаційній роботі, що є завершеною науковою роботою, подано вирішення актуальної науково-прикладної задачі з обґрунтування методів підвищення результативності системи управління охороною праці на підприємствах лісового господарства на основі ризик-орієнтованого підходу, що передбачає удосконалення структури системи управління охороною праці, в основі якої знаходиться уніфікований цикл Шухарта-Демінга та формування ситуаційної обізнаності працівників на основі принципу: спостерігай – сприймай – зрозумій - вирішуй - дій.
На основі проведеного аналізу встановлено, що Рамкова Стратегія ЄС вимагає від Держав-членів ЄС розглянути питання охорони здоров’я і безпеки праці (далі - ОЗіБП) в цільових напрямах: прогнозування та управління змінами, покращення профілактики та готовності до майбутніх викликів в ОЗіБП ЄС в таких сферах як, система управління ОЗіБП, професійні ризики, небезпечні речовини, захворювання, система охорони здоров’я, гендерне насильство та інспекція праці. Це дозволило, виходячи з концепції синергії ключових цілей-напрямів Рамкової Стратегії ОЗіБП, запропонувати нову модель для сталого розвитку підприємств лісового господарства, де присутній взаємозв’язок трьох складових, характерних для організації: економічної, безпеки праці та екології, де край кожного кола зон безпечної праці та екологічної безпечної складової - це межа прийнятного ризику (втрат), що тісно пов’язано з зоною економічного розвитку підприємства та одночасно є впливовими інструментами на його прибуток. Такий підхід вимагає сформувати усвідомлене відношенню до своїх зобов’язань.
Для формування усвідомленого відношення були переглянуті безпекові компетенції працівників на основі стимулювання розвитку відповідних психічних (психомоторних) процесів, які пов’язані з інстинктом самозбереження, що передбачає формування відповідних навичок до виявлення потенційних небезпек на робочому місці. Зміну ставлення працівників до правил безпеки під час виконання виробничої діяльності пропонується сформувати через навик швидкої ідентифікації небезпеки, що дозволяє розширити ситуаційну обізнаність потенційних небезпек виробничого процесу. Для цього застосовано модель Гібсса, яка передбачає вирішення низки каскадних задач через алгоритм з пошуку небезпек (спостерігай) на робочому місці, вироблення навика з аналізу, обробки (сприймай), класифікації отриманої інформації для розуміння розвитку ситуації (розумій) та вироблення принципу прийняття рішення (вирішуй) для складання плану дій (дій). Для забезпечення зручності і мобільності навчання (у будь-який час у будь-якому місці без відриву від основної виробничої діяльності) було створено платформу «Електронного викладача», що дозволяє отримати відповіді на питання у межах навчального процесу в будь-який момент.
