У першому розділі дослідження вивчено стан наукового розроблення проблеми, висвітлено джерельну базу дослідження, проаналізовано теоретичні та методологічні засади дослідження. Констатовано недостатню вивченість, несистематизованість і відсутність узагальнень щодо культурного туризму Кіровоградщини, особливо з урахуванням викликів сучасності, що спонукало до з’ясування науково-теоретичного та методологічного підґрунтя дослідження, стану використання наявного потенціалу культурного туризму Кіровоградської області. Акцентовано, що у рамках українського туризмознавчого дискурсу на сучасному етапі домінує економікоцентричний підхід до розгляду культурного туризму, що відтіняє на вторинний план культурно-пізнавальний, гуманістичний та просвітницький потенціал цієї субгалузі. Важливо відійти від відцентрових сил у дослідженнях туризму та соціально-економічної детермінанти наукових дискусій, замінивши їх на доцентрові засади формування міждисциплінарної галузі знань, що актуалізує філософсько-культурологічне осмислення процесу розширення сфери туризму, яке ґрунтується на розумінні важливої ролі культурно-пізнавальної діяльності та рекреації для людини, що перетворює цю галузь з переважно економічного явища на феномен соціокультурного порядку.
У зв’язку з цим, у дослідженні застосовано соціокультурний підхід як міждисциплінарну інтегративну методологію, що синтезує методологічний потенціал різних дисциплін і галузей знання. Зокрема, з його допомогою виявлено, що наявний науковий доробок не вирішує головної проблеми – розв’язання протиріччя між необхідністю розвитку культурного туризму Кіровоградської області та дефіцитом відповідних концептуальних засад його обґрунтування на рівні теоретичних студій та нормативно-правових положень, враховуючи специфіку, тенденції та перспективи подальшого функціонування туристичної галузі в умовах глобалізації, цифровізації, воєнного часу та інших сучасних викликів.
У другому розділі зазначено, що у нових господарських, політичних та соціокультурних реаліях пострадянського часу, які зумовили реконструкцію туристичної галузі, багато українських регіонів, включаючи і Кіровоградщину, перебувають на етапі відновлення або масового інтересу туристів до своїх територій та культурних ресурсів. Незважаючи на достатні обсяги останніх, Кіровоградська область в частині інтеграції та реалізації власного туристичного потенціалу залишається серед «аутсайдерів». До популярних видів туризму належать культурний, сільський («зелений»), спортивно-оздоровчий і релігійний , що пояснюється специфікою туристично-рекреаційного потенціалу регіону. Уточнено, що домінуючою в регіоні є культурно-історична група (архітектурно-історичні, археологічні, біосоціальні, подієві та сакральні об’єкти) ресурсів, більшість атрактивних туристичних об’єктів Кіровоградщини постає ресурсом місцевого туризму, а суттєва перевага антропогенних артефактів свідчить про великий потенціал розвитку культурного туризму. Проблеми, які зумовлюють аутсайдерські позиції Кіровоградської області в частині реалізації ресурсного та культурно-пізнавального потенціалу, поділено на чотири групи – об’єктивні, дослідницькі, управлінські та комплексні.
Наголошено, що «насиченість» регіону сакральними об’єктами, поселенням трипільської культури, архітектурними пам’ятками, історичними подіями, екскурсійними маршрутами тощо, свідчить про достатній онтологічний базис культурного туризму. Це перетворює історико-культурну спадщину на ресурс соціального розвитку Кіровоградщини і вагомий чинник зміцнення регіональної економіки. Йдеться про формування туристичного іміджу регіону за рахунок залучення об’єктів і пам’яток в туристично-екскурсійних, експозиційно-виставкових та інших культурно-освітніх цілях, конструювання культурно-туристського простору, який дозволяє переосмислити конфігурацію смислових зв’язків у структурі цього простору і функціонал туристського кластеру. З-поміж найбільш популярних напрямків культурного туризму Кіровоградщини виділені – подієвий (ярмарковий та фестивальний) туризм, археологічний, етнографічний і бібліотечний туризм, гастрономічний туризм.
