У теоретичній частині дослідження систематизовано чинники, що впливають на економічне зростання, виокремлено провідну роль міжнародної торгівлі в якості важеля економічного зростання. Зроблено висновок, що на різних історичних етапах існує варіативність джерел, детермінантів та рушійних сил економічного прогресу. Надано еволюцію теоретичних поглядів на механізм впливу міжнародної торгівлі на нерівномірність глобального економічного розвитку, з виокремленням зовнішньоторговельного важеля як постійного та ключового в контексті трансформації технологічної парадигми на етапі активного використання кібернетичних систем та цифровізації виробництва.
Виявлено появу нових типів зовнішньоторговельної політики в контексті активізації технологічної трансформації економічного розвитку. Формування нового типу зовнішньоторговельної політики – цифрового неопротекціонізму характерно в першу чергу для розвинених країн, і використовується з метою збереження національних конкурентних переваг. Надано визначення цифрового протекціонізму. Проаналізовано політику цифрового протекціонізму у країнах Азії та Європи. Визначено актуальність цифрового протекціонізму для України з метою підвищення конкурентоспроможності економіки країни завдяки розвитку порівняльних переваг у сучасних технологічних галузях в умовах формування постіндустріального типу економіки.
В аналітичній частині дослідження визначено провідні тенденції глобального економічного розвитку на сучасному етапі, проаналізовано позиціонування країн в умовах нерівномірності глобального економічного розвитку та окреслено сучасні тренди міжнародної торгівлі в умовах трансформації зовнішньоторговельної політики країн.
Проаналізовано сучасні трансформації зовнішньоекономічної політики країн в умовах цифровізації та визначено, що провідні країни світу, розуміючи роль цифрових технологій та технологічних зрушень в економічному розвитку, вбачають цифрові трансформації як пріоритетні, що, у свою чергу, впливає та трансформації і зовнішньоторговельної політики. Так, розвинені країни зосереджені на захисті національної економіки та захисті внутрішніх виробників: законодавчо регулюються експорт, реекспорт продукції та технологій з країни, передача продукції та технологій на території інших держав. Країни, що розвиваються, натомість направлені на більшу інтеграцію до глобальних ланцюжків створення вартості, що передбачає планомірне підвищення відкритості економіки як в торгівлі, так в інвестиціях.
При проведенні авторських розрахунків Індексу умов торгівлі, зроблено висновок, про варіативність умов торгівлі в країнах в залежності від рівня економічного розвитку. Найбільш економічно розвинені країни з значним науково-технічним, інвестиційним потенціалом мають стабільні значення умов торгівлі. Інша група країн демонструє погіршення умов торгівлі, зокрема у пандемійні роки, що свідчить про застосування протекціоністських заходів.
У результуючій частині дослідження здійснено економетричне моделювання впливу економічного розвитку на зовнішню торгівлю країн. Визначено імперативи зовнішньої торгівлі країн в контексті нерівномірності глобального економічного розвитку, а саме: в умовах цифрових трансформацій наявною є варіативність детермінантів зовнішньої торгівлі країн в залежності від ступеня економічного та технологічного розвитку.
Обґрунтовано, розроблено та розраховано Інтегральний індекс міжнародної торгівлі в умовах цифровізації, що дозволило виокремити провідні драйвери впливу на ефективність міжнародної торгівлі країн в сучасних умовах та дало змогу підтвердити провідну роль зовнішньоторговельної політики для країн в сучасних умовах та обґрунтувати сучасні напрями трансформації зовнішньоторговельної політики країн в умовах нерівномірності глобального економічного розвитку.
Розроблено логіко-структурну схему трансформації торговельної політики країни в умовах нерівномірності глобального економічного розвитку, яка включає в себе цілі та сфери трансформації в контексті глобального цифрового переходу, а також заходи, необхідні для ефективного впровадження цих змін, з виокремленням необхідності узгодження використання політики цифрового неопротекціонізму, що є важливим як для розвинених країн, так і для країн, що розвиваються в контексті глобальних цифрових трансформацій.
Ключові слова: міжнародна торгівля, глобальна торгівля, зовнішня торгівля, експорт, імпорт, зовнішньоекономічна діяльність, міжнародна торговельна політика, зовнішньоекономічна політика, зовнішньоторговельна політика, протекціонізм, неопротекціонізм, діджиталізація, цифрова торгівля, тарифні та нетарифні заходи, асиметрична торгівля.
