Братчук У. П. Глобальні імперативи трансформації світової фінансової архітектури

Дисертаційну роботу присвячено узагальненню та систематизації теоретичних засад трансформації світової фінансової архітектури та розробці науково-практичних рекомендацій щодо напрямів реформування світової фінансової архітектури у межах формування нової цілісної наукової концепції формування кризостійких фінансових систем. У першому розділі дістав подальшого розвитку понятійно-категоріальний апарат: здійснено систематизацію підходів до визначення світової фінансової архітектури серед яких виділено трактування міжнародних організацій, зарубіжних та вітчизняних науковців, що визначають фінансову архітектуру як сукупність інститутів; систему фінансових регуляторів; матрицю світової фінансової системи. На основі здійсненого дослідження наведено авторське визначення поняття світової фінансової архітектури. З’ясовано, що трансформація міжнародної фінансової архітектури включає два етапи: вирішення ключових проблем щодо стабілізації та посткризового розвитку світової фінансової архітектури в коротко- та середньостроковій перспективі та у довгостроковій перспективі, встановлення нового світового порядку з тенденцією до формування багатополярної фінансової архітектури з урахуванням інтересів ринків країн, що розвиваються. Сформовано концептуальну модель трансформації світової фінансової архітектури, яка служить візуальним представленням основної теоретичної бази та забезпечує структуроване зображення основних взаємозв’язків і динаміки змін в рамках світової фінансової системи. У другому розділі удосконалено аналітичний інструментарій дослідження. Сформовано розширену структуру сучасної світової фінансової архітектури та виявлено її сучасні тенденції. Було відзначено, що сучасний розвиток фінансового сектору характеризується зростаючою цифровізацією фінансових послуг і впровадженням технологій в операційні процеси фінансових посередників. Визначено чотири групи основних детермінантів розвитку світової фінансової архітектури: інтернаціоналізація економічної діяльності; широке впровадження науково-технічних досягнень; лібералізація міжнародних валютно-кредитних відносин; інтеграція національних ринків грошей і капіталу; виділено соціально-культурні фактори та демографічні тенденції, що сприяють розвитку глобальної фінансової архітектури. Сформовано методологію трансформації світової фінансової архітектури з виокремленням категоріально-концептуального та інструментально-модельного рівнів. Краєкутним стержнем інструментально-модельного рівня став запропонований методично-модельний інструментарій, у межах якого було розроблено науково-методичний підхід щодо оцінювання розвиненості фінансової архітектури національних систем. Здійснено розрахунок композитного індексу розвиненості фінансової архітектури національних систем країн ОЕСР, Китаю та України з визначенням зони розвиненості фінансової архітектури. У третьому розділі запропоновано оцінити рівень розвиненості фінансової архітектури через призму інструментів фінансового комплаєнсу. Досліджуючи передумови впливу впровадження інструментів фінансового комплаєнсу (через низку предиктів – світових індексів) на розвиненість фінансової архітектури країн, на засадах кластеризації було виокремлено чотири кластери країн. У результуючій частині дослідження обґрунтовано, що найбільший вплив рівень ефективності використання фінансового комплаєнсу на композитний індекс розвиненості фінансової архітектури здійснив у країнах кластерів «Країни з високим рівнем використання фінансового комплаєнсу та «Країни з низьким рівнем використання фінансового комплаєнсу», що характеризувалося відповідно політикою активного використання інструментів фінансового комплаєнсу та знаходженням комплаєнсу на етапі становлення. Побудовано моделі розвиненості фінансової архітектури країн залежно від ефективності використання інструментів фінансового комплаєнсу за чотирма групами країн. На засадах проведеного кореляційно-регресійного аналізу встановлено особливості існуючої фінансової архітектури країн, що відносяться до всіх кластерів. Проведено кореляцію цілей сталого розвитку та флуктуацій складових фінансової архітектури. Обґрунтовано, що стабільна міжнародна система є основою національного економічного зростання та сталого розвитку, що забезпечить кризостійкість фінансової системи. Запропоновано систему заходів щодо реформування світової фінансової архітектури за її складовими з метою підвищення рівня кризостійкості фінансової системи країни. Для України було розроблено модель кризостійкості фінансової системи національної економіки, яка маючи високий рівень достовірності була використана для прогнозування рівня кризостійкості. Ключові слова: трансформація, фінансова глобалізація, фінансова архітектура, криптовалюта, розвиненість фінансової архітектури, фінансовий комплаєнс, кризостійкість країни, сталий розвиток.