У дисертації проведено суспільно-географічне дослідження місцевого
розвитку територіальних громад Черкаської області в умовах децентралізації. На
основі аналізу попередніх досліджень удосконалено поняттєво-термінологічний
апарат суспільно-географічного вивчення місцевого розвитку. Систематизовано
поняття «місцевий розвиток», виділено характерні риси місцевого розвитку.
Визначено складові системи місцевого розвитку.
Визначено, що в процесі децентралізаціїї утворено нові одиниці АТУ
базового рівня – територіальні громади, які стали основою формування системи
місцевого розвитку. На цьому тлі, місцевий розвиток в Україні слід ототожнювати
з територіальними громадами, як базовими одиницями адміністративно-
територіального устрою країни.
Проаналізовано сучасні напрями зарубіжних та вітчизняних досліджень
місцевого розвитку та виділено основні їх напрями. Виділено чотири підходи до
трактування поняття місцевий розвиток: економічний, соціальний, комплексний,
муніципальний. Опрацьовано підходи міжнародних організацій щодо визначення
політики місцевого розвитку.
Проведена оцінка спроможності територіальних громад, як основа
потенціалу місцевого розвитку. Проаналізовано критерії (індикатори) попередньої
оцінки рівня спроможності територіальних громад Черкаської області,
запропоновані в Методиці формування спроможних територіальних громад
Мінрегіону. Обґрунтовано необхідність додаткового аналізу показників розвитку
інфраструктури, а саме наявності на території територіальної громади закладів
надання публічних послуг, що здатні забезпечити належний рівень надання
публічних послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального
захисту, безпеки щодо виникнення надзвичайних ситуацій. Виділено 3 типи і 10
підтипів територіальних громад, які характеризують їх спроможність та рівень
місцевого розвитку. Для громад, що мають низький та середній рівень
спроможності запропоновано заходи щодо підвищення якості публічних послуг.
Перша група таких заходів стосується створення нових закладів із надання
публічних послуг, відсутніх в тергромадах, друга - приєднання до суміжних
територіальних громад, які мають вищу спроможність та здатні надавати якісні
публічні послуги. Визначено, що розвиток місцевих територій тісно пов'язаний із
їхнім потенціалом та залученими ресурсами, визначеними як фінансова підтримка
держави, зовнішня міграція населення, інвестиції, та реалізація державних програм
та інфраструктурних проєктів. Зазначено, що міста виявляються більш
конкурентними порівняно з селами та селищами міського типу, а це обумовлено
кількома факторами, такими як концентрація кваліфікованої робочої сили,
капіталу, та містоцентричність в логістиці.
Було проаналізовано наявність стратегій розвитку територіальної громади, їх
зміст та відповідність Методичним рекомендаціям Мінрегіону щодо порядку
розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу та оцінювання
реалізації стратегій розвитку територіальних громад. Виконано аналіз та оцінку
затверджених стратегій 30 територіальних громад Черкаської області, відповідно
чотирьом критеріям: визначення чіткої змістовної частини, перелік заходів та
термінів їх реалізації, відповідність регіональній стратегії розвитку, наявність
чітких методів та заходів моніторингу реалізації стратегії. Визначено, що лише 8 із
30 стратегій повністю відповідають вимогам та потребам розвитку територіальної
громади, 13 - потребують доопрацювання, 9- потребують суттєвого доопрацювання
і лише 2 стратегії передбачили інструменти моніторингу. Визначено напрямки
удосконалення стратегій розвитку територіальних громад.
