На території України є значна кількість палеолітичних пам’яток, кожна з яких має велике значення для комплексного вивчення природних умов проживання давніх людей, а також для дослідження історії Землі та людства в цілому. У дисертаційній роботі наведено комплексну характеристику окремих палеолітичних стоянок регіону Північного Поділля, а саме пам’яток Тернопільської (Великий Глибочок І, Пронятин І, Ігровиця І) та Буглівської (Буглів V, Ванжулів І (Замчисько), Ванжулів VІІІ (кар’єр)) груп. Палеолітичні стоянки є об’єктами як історичної, так і природної цінності, оскільки вони містять різноманітні артефакти (наприклад, давні знаряддя, фауністичні рештки) і часто пов’язані з розрізами лесово-ґрунтових товщ, що досліджуються вченими комплексно, детально характеризуються археологія і стратиграфія. Культурні горизонти фактично є важливими стратиграфічними реперами і мають ключове значення в процесі розвитку та вдосконалення стратиграфічних схем. Велике значення для оцінки ролі у процесі збереження культурних шарів палеолітичних стоянок має також вивчення перевідкладення артефактів під впливом дельвіально-соліфлюкційних та палеокріогенних процесів. Палеолітичні стоянки як складні комплексні об’єкти потребують належного захисту та збереження, оскільки природна та культурна спадщина є національною цінністю для кожної держави. Діяльність у сфері організації захисту природних, культурних (включно з геологічними та археологічними) пам’яток є актуальним напрямом сучасних наукових досліджень в Україні та інших країнах світу. Згідно з українським законодавством, одним з основних етапів процесу організації охорони палеолітичних стоянок, як і в будь-якій країні світу, є поширення інформації про об’єкти спадщини. Для забезпечення інформування громадськості про такі об’єкти існує єдиний Державний реєстр нерухомих пам’яток України, який регулярно оновлюється та доповнюється. Органи місцевого самоврядування використовують інформацію з цього реєстру для організації подальших заходів щодо охорони пам’яток. Для включення пам’яток до реєстру проводиться інвентаризація об’єктів, яка включає в себе підготовку документів, визначених законодавством та їх подання до Міністерства культури та інформаційної політики України. Перелік цих документів передбачає, передусім, наявність паспорту пам’ятки, заповненого згідно зі зразком, затвердженим на державному рівні, а також інших охоронних документів, необхідних для комплексної характеристики об’єкта (облікової картку пам’ятки, історичної довідки та акту візуального обстеження або технічного огляду). Наступними важливими кроками в процесі організації охорони палеолітичної спадщини є забезпечення постійного моніторингу стану збереження цих об’єктів, встановлення охоронних знаків та інформаційних стендів для інформування місцевого населення про взяття територій стоянок під охорону (на сьогоднішній день тільки поодинокі палеолітичні стоянки Поділля позначені такими інформаційними стендами), а також заборона економічної діяльності в межах визначених охоронних зон. Доцільно також ініціювати використання палеолітичних стоянок для проведення наукових досліджень і організації навчально-пізнавальних екскурсій, що позитивно вплине на розвиток геотуризму та краєзнавства в регіоні, освітні процеси та розширення громадської свідомості в галузі охорони пам’яток природи та суспільства. На основі детальної характеристики палеолітичних стоянок Поділля як комплексних пам’яток природи та суспільства проведено паспортизацію та підготовку необхідних інвентарних документів для окремих об’єктів. Цей процес спрямований на включення шести стоянок (Великий Глибочок І, Пронятин І, Ігровиця І, Буглів V, Ванжулів І (Замчисько), Ванжулів VІІІ (кар’єр)) до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та ініціювання процесів організації їхньої охорони, що можна вважати основними практичними результатами досліджень, проведених у ході роботи над дисертацією. Слід також зазначити, що на сучасному етапі деякі з перелічених вище палеолітичних стоянок вже включено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, а саме Пронятин І, Буглів V (2010 р., пам’ятки місцевого значення), Великий Глибочок І (2009 р., пам’ятка національного значення). Проте через брак інвентарної документації для цих об’єктів їхній моніторинг та охорона не забезпечені органами місцевого самоврядування. У випадках, коли охорона та збереження палеолітичних стоянок не забезпечені належним чином, інтенсивна антропогенна діяльність та природні процеси поступово можуть призвести до втрати цінних матеріальних свідчень історії людства.
