В дисертаційній роботі проаналізовано результати органозберігаючого лікування (парціальна цистектомія (ПЦ) або трансуретральна резекція (ТУР) м’язево-інвазивного раку сечового міхура (МІРСМ) з ад’ювантною хіміо і/або променевою терапією порівняно з радикальною цистектомією. В якості кінцевої мети розглядали індивідуалізацію тактики лікування МІРСМ, що дозволяє у значної частини хворих провести органозберігаюче лікування із збереженням задовільних показників виживаності та якості життя. Дослідження виконано в ДУ «Інститут урології ім. акад. О.Ф. Возіанова НАМН України» на базі відділу онкоурології в КНП «Київський міський клінічний онкологічний центр» протягом 2008–2017 рр. Робота грунтується на аналізі результатів лікування 267 хворих на МІРСМ, яким проводили радикальну цистектомію (РЦ), ТУР або парціальну цистектомію з лімфаденектомією (ЛАЕ). Результати лікування в дослідних групах порівнювали з даними РЦ – всього для аналізу використано дані 63 радикальних цистектомії. Програма дослідження передбачала верифікацію діагноза за результатами патоморфологічного дослідження, включаючи визначення лімфоваскулярної інвазії (ЛВІ) в первинній пухлині, дослідження якості життя пацієнтів після радикальної та парціальної цистектомії. В усіх випадках розповсюдженість процесу підтверджено результатами ультразвукового дослідження (УЗД), мультиспіральної комп’ютерної (МСКТ) або магнітно-резонансної томографії (МРТ). ТУР біопсія первинної пухлини проведена у 229 пацієнтів з метою верифікації діагнозу та максимальний ТУР – у 38 випадках. Загальний стан хворих до лікування оцінювали за шкалою ECOG: 0 балів – 236 (88,4 %), 1 бал – 31 (11,6 %) хворих. Розміри первинної пухлини були 15–60 (в середньому – 36,00 ± 12,50) мм. Після закінчення органозберігаючого комплексного лікування пацієнтів спостерігали згідно з рекомендаціями EAU та NCCN – оцінку статусу хвороби проводили не менше 3 разів на рік, об’єм обстежень на моніторинговому візиті визначали індивідуально (максимальний об’єм досліджень включав: цитологічне дослідження сечі, загальноклінічні аналізи, МСКТ/МРТ, УЗД, цистоскопія, повторні ТУР – ревізії з/без біопсії сечового міхура, біопсії віддалених метастазів під УЗД/МСКТ контролем). В окремих випадках виконували ПЕТ-КТ.
Статистичний аналіз даних здійснено за методом Каплана-Мейєра, різницю між показниками встановлювали за критерієм Краскела-Уолліса та Манна-Уітні – (непараметричний статистичний критерій для оцінки відмінності між двома незалежними вибірками). Використано програмне забезпечення «STATISTICA v12.0». Описова статистика приведена із визначенням середнього значення, медіани, мінімального та максимального значень, стандартного відхилення та стандартної помилки середнього.
В дисертаційній роботі вперше, на значному об’ємі клінічного матеріалу, простежено показники виживаності (загальної, канцер-специфічної та безрецидивної), особливості рецидивування у хворих на МІРСМ після органозберігаючого комплексного лікування та проведено порівняльний аналіз якості життя хворих на МІРСМ після органозберігаючого комплексного лікування та РЦ.
Розроблено оптимізований алгоритм органозберігаючого лікування хворих на МІРСМ. Також встановлено, що призначення ад’ювантної поліхіміо- та променевої терапії після органозберігаючого лікування МІРСМ збільшує тривалість життя.
Доведено вищий рівень якості життя після органозберігаючого комплексного лікування при МІРСМ в порівнянні з радикальною цистектомією.
