Бевз Ю. В. Конституційно-правові засади організації та діяльності політичних партій

Дисертація є комплексним дослідженням конституційно-правових засад організації та діяльності політичних партій з розробкою нових науково обґрунтованих положень та пропозицій. У розділі 1 «Загально-теоретичні засади організації політичних партій» уточнено поняття політичної партії, виділено її ознаки, досліджено співвідношення поняття «політична партія» з суміжними поняттями; визначено та охарактеризовано систему принципів організації та діяльності політичних партій; проаналізовано порядок створення політичних партій та виділено його етапи та особливості. Вперше здійснено розмежування поняття «політична партія» з суміжними поняттями - «виборча партія», «політичний клуб», «політичний рух», «громадсько-політичний рух» і «політична сила» за такими критеріями: порядок формування; спільна ідеологія; наявність структури; тривалість існування. Вперше запропоновано принципи організації і діяльності політичних партій, а саме: принципи верховенства права; демократії; рівності перед законом; рівноправності учасників; законності, гласності, незалежності; свободи створення і вибору методів та форм діяльності; добровільності; прозорості, відкритості і публічності; неприбутковості. Удосконалено поняття «політична партія» та запропоновано під політичною партією розуміти зареєстроване, добровільне формування громадян України, створене на основі спільної ідеології та мети задля здійснення державної політики, участі у формуванні та діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, забезпечення функціонування демократичного суспільства та реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина. Удосконалено функції політичних партій та аргументована доцільність доповнення їх переліку функціями: 1) формування громадської думки; 2) залучення громадян у політичне життя; 3) стимулювання розвитку політичної освіти; 4) підвищення правової культури, правосвідомості суспільства і громадян. Удосконалено ознаки політичної партії шляхом виокремлення додаткових: 1) наявність мети; 2) ідеологічність партійної доктрини, що відображено у програмі партії; Набули подальшого розвитку положення щодо конкретизації процесу створення політичних партій та додатково обґрунтована доцільність виокремлення трьох етапів: попереднього (виникнення політичної партії), основного (створення політичної партії) та завершального (реєстрація політичної партії) етапів. У розділі 2 «Конституційно-правове регулювання діяльності політичних партій» розглянуто участь політичних партій у виборчому процесі; визначено напрями взаємодії політичних партій із органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями; виявлено особливості державного контролю за діяльністю політичних партій; визначено перспективи та розроблено пропозиції щодо удосконалення правового регулювання організації та діяльності політичних партій. Вперше визначено електоральний, парламентський й урядовий напрями взаємодії політичних партій із органами державної влади та місцевого самоврядування. Удосконалено наукові положення щодо сутності відповідальності політичних партій та доведено, що вона містить ознаки політичного та юридичного (конституційно-правового) характеру. Набули подальшого розвитку пропозиції щодо необхідності надання права проводити збір підписів на підтримку рішення про створення політичної партії он-лайн із застосуванням електронного цифрового підпису; встановлення вимоги мінімальної кількості не менш ніж 100 учасників установчого з’їзду політичної партії, на якому приймається рішення про створення політичної партії; надання права участі у виборах тим політичним партіям, мінімальна кількість членів якої становить не менше 10 тисяч осіб, за умови її реєстрації не менш як за рік до дня призначення виборів; встановлення додаткових умов скасування адміністративного збору за державну реєстрацію; Розвинуто пропозиції щодо запровадження механізму формування персонального складу виборчих комісій, який виключає кратне включення кандидатів від політичних партій до їх складу; щодо кандидатур офіційних спостерігачів на виборах (окрім спостерігачів від міжнародних організацій) із встановленням вимоги наявності юридичної освіти або сертифікату про проходження спеціальних курсів у сфері виборчого права при ЦВК чи навчальних закладах, які готують фахівців у галузі права; Додатково обґрунтована необхідність зменшення розміру грошової застави кандидатів; збільшення переліку підстав її повернення; Дістали подальшого розвитку наукові положення щодо змісту, напрямів та видів контролю за діяльністю політичних партій; Надано пропозиції щодо підвищення ефективності контролю за діяльністю політичних партій та їх відповідальності. Набула подальшого розвитку законодавча основа конституційно-правової відповідальності шляхом додаткової аргументації доцільності прийняття єдиного нормативно-правового акту.