Незважаючи на те, що основні механізми розвитку есенційної артеріальної гіпертензії (ЕАГ) є доволі ґрунтовно вивчені, мультифакторну етіологію доведено, а спадкову схильність підтверджено, питання механізмів опосердкованих змін, що базуються на молекулярно-генетичних предиспозиціях під впливом модифікованих та немодифікованих чинників ризику, все ще потребують подальших досліджень. Тому дисертація присвячена покращенню ефективності прогнозування тяжчого перебігу ЕАГ і ранньої діагностики метаболічних порушень з метою вторинної профілактики та корекції лікування.
Вперше встановлено, що міссенс мутація гена AGT (704T>C / rs699) у гомозиготному стані серед мешканців Північної Буковини хворих на ЕАГ зустрічається у 56% осіб, що становить частіше на 12,5%, ніж ТТ-генотип (2=4,50; р=0,034), на відміну від групи контролю, де вказана різниця не є статистично значимою. Наявність поліморфних варіантів генів AGT (rs699) та VDR (rs2228570) не є предикторами появи гіпертонічної хвороби (ГХ) у обстеженій популяції. Однак, тяжчий перебіг ЕАГ вірогідно частіше зустрічається у носіїв Т-алеля, особливо ТТ-генотипу гена AGT (rs699) - на 48,95% і 23,14%, відповідно (р=0,006). Генотипи гена VDR (FokI / rs2228570) не асоціюють із тяжчим перебігом ЕАГ за рівнями АТ.
Також отримані уточнені дані щодо асоціацій модифікованих та немодифікованих чинників ризику та поліморфізму вищевказаних генів у обстеженій популяції. Наявність у геномі хворого на ЕАГ Т-алеля гена AGT (rs699) (ТТ- і, особливо, ТС генотипи) та А-алеля гена VDR (rs2228570) (АА- і, особливо, AG- генотипи) підвищує ризик ОЖ майже в 6 і 11,5 разів [OR=5,92; p<0,001] та майже у 4 і 8 разів [OR=3,95; p=0,05 і OR=7,71; p=0,001], відповідно, за вірогідно нижчої ймовірності у даних осіб мати нормальну масу тіла (р<0,001). Перебіг ЕАГ у носіїв Т-алеля (особливо ТС-генотипу) гена AGT (rs699) та А-алеля гена VDR (rs2228570) характеризується частішим обтяженням спадковості за серцево-судинною патологією на 28,63% (2=7,0; р=0,008), 35% (2=5,10; р=0,024) і 26,7% (2=5,21; р=0,022) відповідно.
Подальшого розвитку набула теорія змін метаболічних показників за ЕАГ з урахуванням поліморфних варіантів досліджуваних генів: наявність у хворого на ЕАГ в генотипі Т-алеля гена AGT (rs699) підвищує ризик гіпертригліцеролемії майже утричі [OR=2,91; p=0,045], ймовірність високого ІА - у понад 3,5 рази [OR=3,57; p=0,02] і підвищеного співвідношення обводу талії до обводу стегон (ОТ/ОС) у жінок - майже утричі [OR=2,83; p=0,05]. За присутності у генотипі А-алеля гена VDR (rs2228570) підвищується ризик загальної гіперхолестеролемії та зростання ІА майже у 2,5 рази [OR=2,46; р=0,044 і OR=2,44; р=0,043] за найнижчих шансів на вище означені порушення у носіїв GG-генотипу (р<0,05). У носіїв АА-генотипу гена VDR також зростає ймовірність підвищеного ХС ЛПНЩ у понад 2 рази [OR=2,37; р=0,04]. Ризик гіповітамінозу 25(ОН) D підвищується у хворих на ЕАГ із Т-алелем гена AGT (rs699) у генотипі майже у 7 разів [OR=6,80; р=0,038], за протективної ролі СС-генотипу. А ризик гіпокальціємії зростає у понад 6 разів у хворих на ГХ із GG-генотипом гена VDR (rs2228570) [OR=6,25; р=0,046], за найнижчих шансів у носіїв А-алеля.
Вперше уточнено, що ОЖ 2-3 ступенів (ІМТ ≥35 кг/м2) асоціює з більшою відносною кількістю пацієнтів, що мають низький рівень вітаміну Д крові (<30 нг/мл) - на 38,71-55,56% (р=0,0015). Окрім того, за ОЖ у хворих на ЕАГ майже в 4,5 рази зростає ризик фатальних серцево-судинних подій за шкалою SCORE >5,0 уо [OR=4,47; р<0,001]. Ризик ОЖ підвищується у хворих на ЕАГ при зниженні концентрації вітаміну Д майже утричі [OR=3,01; p=0,009], а також за наявності у геномі хворого на ЕАГ Т-алеля гена AGT (rs699) та А-алеля гена VDR (rs2228570) - у 11,5 [OR=5,92; p<0,001] та у 8 разів [OR=7,71; p=0,001], відповідно.
Встановлено зв'язок генів VDR (rs2228570) та AGT (rs699) із антропометричними і метаболічно-гормональними параметрами: матриця кореляцій засвідчила зворотний зв'язок вітаміну 25(ОН) D крові із ІМТ, ОТ і ОС (у носіїв С-алеля гена AGT (rs699) та GG-генотипу гена VDR (rs2228570) r=-0,37-/-0,59/ (р≤0,05-0,006)). У пацієнтів із ЕАГ іонізований Ca2+ крові погранично негативно корелює із рівнем глюкози у осіб із GG-генотипом гена VDR r=-0,43 (р=0,052) та ІМТ і САТ у хворих із T-алелем гена AGT r=-0,39-/-0,71/ (р≤0,02-0,01), позитивно із ПТГ у носіїв СС-генотипу гена AGT r=0,70 (р=0,001). ПТГ у хворих на ЕАГ позитивно корелює із антропометричними показниками ОТ/ОС, чи ОТ, ОС (у носіїв Т-алеля гена AGT r=0,31-0,63 (р≤0,05-0,024) і, GG-генотипу гена VDR r=0,50-0,56 (р≤0,025-0,01).
