Сметанюк О. В. Вікові аспекти структурно-функціонального стану великоклітинних ядер гіпоталамуса при стресогенних впливах

Дисертаційна робота присвячена віковим аспектам структурно-функціонального стану великоклітинних ядер гіпоталамуса при стресогенних впливах. У дисертації визначені закономірності вікової хроноритмічної організації вищого центру координації вегетативних функцій – пришлуночкових (ПШЯ) і надзорових ядер (НЯ) гіпоталамуса залежно від модифікацій фотоперіоду, що є необхідним для пізнання центральних механізмів циркадіанних ритмів головного мозку старих щурів. Показано доцільність застосування мелатоніну (1,0 мг/кг маси тіла тварини) упродовж 7 діб за умов світлового стресу, що зумовлює підвищення компенсаторно-пристосувальних перетворень, відновлення циркадіанного ритму добової динаміки з тенденцією до нормалізації показників щільності рецепторів мелатоніну 1А і морфо-функціональної активності у НЯ гіпоталамуса старих щурів. При застосуванні мелатоніну на фоні тривалого освітлення кількість позитивно забарвлених на мелатонінові рецептори 1А нейронів складає о 02.00 год – 0,412±0,0025 одиниць оптичної щільності (о. опт. щільності) та о 14.00 год – 0,324±0,0027 у. о. опт. щільності відповідно і наближається до такої у контрольній групі старих щурів. Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених експериментальних досліджень розширюють уяву про механізми хрононейроендокринної інтеграції у формуванні циркадіанних ритмів, і зокрема участь у них нейроендокринних трансдукторів – пдсПШЯ і звсПШЯ та великоклітинних нейросекреторних клітин НЯ гіпоталамуса старих щурів. Отримано нові фундаментальні відомості про щільність мелатонінових рецепторів та структурні перетворення периферичних компонентів системи, що регулює добові ритми та адаптацію при впливі світла, що може бути морфологічним підґрунтям для розробки нових підходів і принципів профілактики та лікування десинхронозу, пов’язаного з цілодобовим освітленням. Одержані результати доцільно враховувати у науково-педагогічному процесі на кафедрах анатомії людини, патологічної фізіології, гістології, цитології. Науково обґрунтовано доцільність застосування мелатоніну для корекції морфо-фукціональних та імуногістохімічних порушень субпопуляцій нейронів ПШЯ, а також нейронів НЯ гіпоталамуса старих щурів при світловому стресі. Ключові слова: циркадіанний ритм, гіпоталамус, морфо-функціональний стан, фотоперіод, мелатонін, рецептори, старі щури.