Шишкань-Шишова К. О. Клініко-лабораторне обґрунтування застосування агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 залежно від метаболічної активності мікробіому кишківника та морфо-фенотипових особливостей пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0824U001592

Здобувач

Спеціальність

  • 222 - Медицина

15-05-2024

Спеціалізована вчена рада

5360

Державна установа "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка Національної академії медичних наук України"

Анотація

Мета роботи полягала в дослідженні особливостей впливу агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 на метаболічну активність мікробіому кишківника залежно від морфо-фенотипових характеристик пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу. Проаналізовані результати обстеження 153 пацієнтів з ЦД 2 типу віком від 31 до 75 років, середній рівень HbA1c становив 7,83±1,55 % на тлі попереднього лікування. Вимірювали антропометричні параметри, індекс маси тіла (ІМТ), композицію тіла (методом біоелектричного імпедансу), характеристики вуглеводного, ліпідного обмінів, рівні ГПП-1 та мікробіальних метаболітів (КЛЖК і ТМАО), концентрацію в сироватці крові маркера оксидативного стресу 8-ізо-PGF2α. Обговорення і висновки. Після ранжування за значенням ІМТ, пацієнти були розподілені на 4 групи, між якими провели порівняння рівнів 8-ізо-PGF2α та КЛЖК. Встановлено, що одночасно зі збільшенням ІМТ, відсоткового вмісту жиру, рівня вісцерального жиру, спостерігалось підвищення концентрації 8-ізо-PGF2α (р<0,05). Виявлено зворотні кореляційні зв'язки між значеннями ІМТ та рівнями КЛЖК в копрофільтраті (р<0,05), тобто виявлено зв'язок між ознаками фенотипу ожиріння, ступенем оксидативного стресу організму хворих на ЦД 2 типу та функціональною активністю кишкових бактерій, а саме синтезом КЛЖК. При дослідженні взаємозв'язків між фенотиповими морфологічними ознаками, функцією кишкової мікробіоти, оцінюваної за рівнем КЛЖК, та показниками тестів для оцінки психоемоційного стану за допомогою анкетування (n=101) відзначено достовірну пряму кореляцію балів за оцінкою гормонального дисбалансу кортизолу з рівнями загального і вісцерального жиру, які своєю чергою проявляли достовірну кореляцію з оцінками за шкалою тривоги та депресії, дистресу при діабеті. Ці дані вказують на доцільність застосування даних тестів для оцінки ступеню психологічного дистресу у пацієнтів з різними фенотипами. Встановлено, що після лікування ліраглутидом в максимальній дозі (n=88) спостерігалось покращення глікемічного контролю та ліпідемії, поліпшення композиції тіла (зниження % загального та вісцерального жиру, підвищення СВІ, гідратації організму). Ці зміни супроводжувались достовірним підвищенням концентрації в копрофільтраті КЛЖК, що може свідчити про покращення функції/складу кишкової мікробіоти, а саме бактерій-продуцентів КЛЖК. На тлі застосування ліраглутиду (n=44) виявлено приріст рівня ендогенного ГПП-1 в крові (p<0,05), що також може бути пов'язане зі зміною складу кишкової мікробіоти. Виявлено достовірне зниження рівня проатерогенного та протромботичного метаболіта ТМАО (n=44) в сироватці крові. Досліджено ефективність застосування у хворих на ЦД 2 типу арГПП-1 як засобів протидії розвитку нейропсихологічних порушень з урахуванням функціональної активності мікробіоти кишківника. При оцінці психометричних характеристик (ступінь тривожності та депресії, оцінка дистресу, подолання стресу) за допомогою анкетування виявлено, що у пацієнтів обох статей покращились характеристики психоемоційного стану: знизились загальні показники за госпітальною шкалою тривоги і депресії, сумарний рівень дистресу при діабеті, а також бали за шкалою оцінки гормонального дисбалансу кортизолу (р<0,05). Виявлені зміни здебільшого спостерігались у групі жінок, на відміну від чоловіків, що свідчить про особливо сприятливий ефект застосованої терапії на нейропсихологічний статус пацієнток, можливо, у зв'язку зі зменшенням впливу стресових гормонів. Відзначено прямий кореляційний зв'язок між рівнями КЛЖК та даними психометрії. Результати обґрунтовують доцільність застосування терапії арГПП-1 та доводять їх ефективність щодо впливу на метаболічну активність кишкової мікробіоти, зокрема зниження концентрації в сироватці крові пацієнтів проатерогенного та протромботичного метаболіту ТМАО, що сприятиме зменшенню кардіо-метаболічного ризику, а також терапія арГПП-1 сприяла підвищенню вмісту в копрофільтраті коротколанцюгових жирних кислот: ацетату, пропіонату, бутирату, що чинитиме позитивний вплив на секрецію ендогенних інкретинів. Ключові слова: цукровий діабет 2 типу, ожиріння, метаболічний синдром, антропометричні та композиційні показники, вуглеводний та ліпідний обмін, глюкагоноподібний пептид-1, метаболіти кишкової мікробіоти, триметиламін-N-оксид, коротколанцюгові жирні кислоти, оксидативний стрес, 8 ізопростагландин F2α, психоемоційні порушення, агоністи рецепторів ГПП-1, розмір клінічного ефекту.

Публікації

Шишкань-Шишова КО, Зінич ОВ, Кушнарьова НМ, Ковальчук АВ, Прибила ОВ. Вплив інкретиноміметиків на рівень мікробіального метаболіта триметиламін-N-оксиду — маркера серцево-судинного ризику у хворих на цукровий діабет 2-го типу. Міжнародний ендокринологічний журнал. 2023;19(7):523-528

Прибила О.В. , Зінич О.В., Кушнарьова Н.М. ,Ковальчук А.В., Шишкань-Шишова К.О. Кардіометаболічні особливості пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу залежно від фенотипів ожиріння. Міжнародний ендокринологічний журнал. 2024;20(1):33-40

Прибила, О., Зінич, О., Кушнарьова, Н., Ковальчук, А., Шишкань-Шишова, К. Функціональна активність надниркових залоз у хворих на цукровий діабет 2 типу з різними гормональними та метаболічними фенотипами. Міжнародний ендокринологічний журнал. 2023; 19(2): 94–99

Шишкань-Шишова КО, Зінич ОВ, Кушнарьова НМ, Ковальчук АВ, Прибила ОВ. Вплив пробіотиків та інкретиноміметиків на рівні глюкагоноподібного пептиду 1 у сироватці крові пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу. Міжнародний ендокринологічний журнал. 2021; 17(8): 604-612

Шишкань-Шишова КО. Дослідження психоемоційних та фенотипічних особливостей хворих на цукровий діабет 2 типу під впливом терапії інкретиноміметиками. Журнал клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2023; 2 (82): 47-53

Olesia Zinych, Yurii Stepanov, Kateryna Shyshkan-Shyshova, Inna Klenina, Nataliia Kushnarova, Alla Кovalchuk, Оlha Prybyla. Study of the influence of GLP-1 receptor agonists on the metabolic activity of the intestinal microbiota in patients with type 2 DM. Scientific Journal «ScienceRise: Medical Science» 2023; 6(57): 24-30

Кушнарёва НН, Зиныч ЛВ, Ковальчук АВ, Прибила ОВ, Шишкань-Шишова ЕА. Оценка влияния терапии инкретиномиметиками и глифлозинами на функцию альфа и бета -клеток поджелудочной железы у пациентов с СД 2 типа. World Science. 2021; 3(64): 1-13

Файли

Схожі дисертації