Дисертацію присвячено підвищення ефективності профілактики, діагностики та лікування перитонеальних спайок органів малого таза у жінок репродуктивного віку з трубно-перитонеальним безпліддям на тлі вивчення особливостей патогенезу спайкового процесу та шляхом розробки та впровадження
ефективного комплексу лікувально-профілактичних заходів.
Для вирішення поставленої мети були визначені такі завдання: провести
клініко-статистичний аналіз стану здоров’я жінок репродуктивного віку зі
спайковим процесом органів малого таза; визначити екзогенні фактори ризику
формування спайок у жінок репродуктивного віку; дослідити інструментальні
(ультразвукові та лапароскопічні) маркери спайкового процесу; провести патоморфологічне дослідження спайок у жінок репродуктивного віку з трубноперитонеальним безпліддям; дослідити особливості патогенезу формування
спайкового процесу у жінок репродуктивного віку шляхом вивчення метаболізму сполучної тканини, загальної антиоксидантної спроможності та показників коагулограми; вивчити біохімічний та імуноферментний аналіз вмісту
прозапальних цитокінів (IL-1, IL-2, IL-6, TNF-α) у перитонеальної рідини
у жінок репродуктивного віку на тлі спайкової хвороби; розробити, впровадити
та довести клінічну ефективність комплексу профілактично-лікувальних заходів
у жінок репродуктивного віку з трубно-перитонеальним безпліддям.
Дослідження проведено на клінічній базі кафедри акушерства і гінекології
№ 1 Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика
у КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр». Дослідження проведено
3
в три етапи, до дослідження залучено 252 жінки ретроспективно та 162 жінки
проспективно, які планували вагітність протягом 2019-2022 років. Всі пацієнтки
надали інформаційну згоду про дозвіл на проведення дослідження.
На І етапі ретроспективного дослідження проведено клініко-статистичний
аналіз амбулаторних карт анамнезу 252 жінок репродуктивного віку, які були
прооперовані на базі гінекологічного відділення КНП КОР «Київський обласний
перинатальний центр» у 2015-2020 роках з використанням лапароскопічного
доступу та які в якості основного або супутнього діагнозу мали «перитонеальні
тазові спайки». Були оцінені дані щодо соматичного, репродуктивного та гінекологічного анамнезу, вік та соціальний статус пацієнток. Основна група (ОГ)
187 історії хвороби жінок з наявністю спайкового процесу, в групу порівняння
(ГП) увійшли 65 жінок, у яких під час оперативного втручання не виявлено
спайок у черевній порожнині. Дані для ретроспективного дослідження були
надані архівом КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр».
На ІІ етапі дослідження було обстежено 132 жінки основної група (ОГ)
з трубно-перитонеальним безпліддям. Всі обстежені жінки методом випадкової
вибірки були розподілені на дві групи: до І групи увійшли 68 пацієнток до і
після оперативної лапароскопії, які отримували запропонований нами алгоритм;
до ІІ групи було включено 64 пацієнтки до і після оперативної лапароскопії, які
отримували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи. Загальноприйняті
лікувально-профілактичні заходи у пацієнток із перитонеальними спайками
(ПТС), прооперованих лапароскопічно, проводилися згідно наказу МОЗ України
№ 676 від 31.12.2004. Контрольну групу (КГ) склали 30 здорових жінок,
з дослідження були виключені жінки з важкими соматичними та алергічними
захворюваннями, пацієнтки з ендокринними факторами репродуктивних порушень, із системними захворюваннями, в тому числі з вродженими тромбофіліями, антифосфоліпідним синдромом, гострими запальними захворюваннями
геніталій; пацієнтки, які отримували імуномодулятори менше шести місяців
тому. Морфологічні дослідження спайок було проведено у 66 жінок ОГ,
дослідження прозапальних цитокінів в перитонеальній рідині – у 58 жінок ОГ
із перитонеальними спайками.
4
На ІІІ етапі проспективного дослідження, після проведеного комплексного
обстеження та впровадження алгоритму профілактики спайкового процесу, проведена оцінка його профілактики в І групі дослідження порівняно з ІІ групою.
Проведено дослідження показників, які відбивають процеси спайкоутворення:
рівень фібриногену, продуктів деградації фібрину, показники обміну сполучної
тканини в плазмі крові та в перитонеальній рідині протягом післяопераційного
періоду. Також спостерігалася частота настання вагітності протягом 6-12 місяців у досліджуваних жінок І та ІІ груп.
