Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі неврології –
визначенню частоти, структури та прогностично значущих факторів розвитку
когнітивних порушень у хворих із Лайм-бореліозом, їх взаємозв’язку з
клінічними характеристиками захворювання, психоемоційними порушеннями
та якістю життя.
До даного дослідження було включено 69 (47 жінки, 22 чоловіків)
пацієнтів із верифікованим діагнозом Лайм-бореліозу віком від 23 до 77 років
(у середньому (M±σ) – (49,9±16,26) років), які обстежувалися та лікувалися на
базі Центру інфекційних уражень нервової системи Державної установи
«Інститут епідеміології та інфекційних хворобі імені Л. В. Громашевського
Національної Академії медичних наук України» та Комунального
некомерційного підприємства Київської обласної Ради «Київська обласна
клінічна лікарня» протягом 2014-2022 рр. Тривалість захворювання становила
від 1,5 місяця до 20 років (в середньому – 3,06±3,95 роки). Для вирішення
завдань дисертаційного роботи, а саме реалізації дослідження за методом
«випадок – контроль», для кожного хворого з Лайм-бореліозом нами були
підібрані 69 «парних» контролів, співставних за статтю, віком, місцем
проживання і т.п.. Використовували результати анкетування здорових осіб,
студентів, співробітників клініки.
Для лабораторної верифікації діагнозу Лайм-бореліозу проводили
двоетапне серологічне дослідження, яке включало визначення титрів
імуноглобулінів класу M та G методом імуноферментного аналізу та
визначення IgM та IgG до специфічних антигенів борелій за допомогою реакції
3
імунного блотингу. Окрім визначення антитіл класів IgM та IgG до борелій,
також проведено дослідження ліквору на специфічні антитіла до борелій.
Всім пацієнтам із Лайм-бореліозом проводилася специфічна
антибіотикотерапія згідно з рекомендаціями сучасних клінічних настанов.
Проводилася oцінка зaгaльнocoмaтичнoгo cтaну пацієнтів, аналіз даних
анамнезу, результатів лабораторного дослідження, магнітно-резонансної
томографії (МРТ) головного та спинного мозку. У план обстеження
респондентів було включено анкетування для визначення наявності та оцінки
ступеня виразності когнітивних розладів, тривожно-депресивних порушень,
втоми, а також оцінку якості життя. Для оцінки наявності та ступеня тяжкості
когнітивних порушень використовували Коротку шкалу оцінки психічного
статусу (MMSЕ) та Монреальську шкалу оцінки когнітивних функцій
(МоСА), психоемоційних розладів – Госпітальну шкалу тривоги та депресії
(HADS), наявності та вираженості втоми - шкалу тяжкості втоми (FSS). Для
оцінки якості життя учасники дослідження заповнювали опитувальник –
Коротка версія Опитувальника здоров’я – 36 (SF-36).
На першому етапі дослідження була виялена наявність, оцінка ступеню
вираженості когнітивних та психоемоціних порушень у пацієнтів із Лаймбореліозом, а також їх зв’язок із клінічними характеристиками захворювання.
На другому етапі оцінювали якість життя пацієнтів цієї категорії та вивчення
предикторів її негативної динаміки.
Лайм-бореліоз відноситься до інфекційних захворювань, зумовлених
інвазійним втручанням іксодових кліщів, уражених бактерією Borrelia
burgdorferi (B. burgdorferi). Незважаючи на значні зусилля для вирішення цієї
проблеми, уявлення про важкість захворювання, патофізіологію, віддалені
наслідки зараження та оптимальне ведення хворих на Лайм-бореліоз,
залишаються суперечливими. При цьому це захворювання є
мультисистемним, характеризується враженням шкіри, суглобів, серця, в
рідкісних випадках ‒ очей, але типовими є ураження нервової системи.
Останнє обумовлює вірогідний ризик розвитку когнітивних та психоемоціних
4
порушень. Дані про поширеність, ступінь вираженості котрих, а також їх
зв’язок із клінічними характеристиками захворювання є нечисельними і
суперечливими.
Результати нашого дослідження підтвердили значний поліморфізм
захворювання з ураженням різних органів і систем. Встановлено, що у
структурі нейробореліозу переважають синдроми хронічної радикулопатії
(29,0%), енцефалопатії (24,6%), моно- та поліневропатії (15,9%), та хронічного
бореліозного енцефаломієліту (4,3%). У 15,9% пацієнтів виявлено поєднане
ураження центральної та периферичної нервової системи. За даними
нейровізуалізації зміни на МРТ виявляються у 28,9% хворих: у 10,1% осіб
спостерігалися вогнищеві зміни в черепних нервах, у 21,7% – дрібновогнищеві
зміни в білій речовині головного мозку, у 29% – атрофічні зміни різної
локалізації.
