Дисертаційне дослідження спрямоване на розроблення методів профілактики порушень та реабілітації репродуктивного здоров’я жінок-військовослужбовців, що зазнали впливу факторів воєнного середовища.
На першому етапі виконання дисертаційної роботи було проведено анонімне анкетне опитування 300 жінок-військовослужбовців репродуктивного віку, що проходили службу в зоні проведення операції Об’єднаних сил, та 85 цивільних жінок аналогічного віку із прифронтового регіону. Опитування було зосереджено на питаннях репродуктивного і ментального здоров’я, поінформованості та використанні жінками-військовослужбовцями методів контрацепції та профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом, під час перебування в умовах воєнного середовища.
Військовослужбовці повідомили про використання різних методів контрацепції в 49,8±5,9% випадків, що в 1,7 разів менше порівняно з цивільними жінками: (RR=1,66; 95%CI: 1,2 – 2,4; р=0,001). Серед тих, хто повідомив про використання контрацепції, за останні 3 місяці гормональні методи обирали 8,8±4,8% жінок-військовослужбовців проти 12,1±8,4% серед жінок, що не мали відношення до армії (χ2=0,53, р=0,47).
Визначені особливості клінічного перебігу стрес-асоційованих менструальних дисфункцій у жінок-військовослужбовців статистично значуще частіше були пов’язані з порушенням тривалості і регулярності менструального циклу ніж із збільшенням тривалості і обсягу маткової кровотечі: 80,8±9,0% проти 43,8±11,4% відповідно (t=4,99, p<0,001).
За оцінкою частоти постстресових реакцій у військових з менструальною дисфункцією, визначена висока чутливість до воєнного стресу з формуванням тривожних та/або депресивних порушень у 45,2% випадків (33/73), серед яких у 57,6% (19/33) мала місце субклінічна тривога, у 42,4% (14/33) - субклінічна депресія. Аналіз госпітальної шкали тривоги і депресії HADS продемонстрував доволі високі середні показники тривоги і депресії у військових із статистично достовірним переважанням симптомів тривоги у балах: 6,98±0,13 проти 4,76±0,17 при депресії (р=0,05).
За результатами цитологічних досліджень у військових з менструальними дисфункціями в 32,7±10,3% випадків діагностовані аномальні результати РАР-тесту, при цьому частота плоскоклітинних інтраепітеліальних уражень легкого ступеня (LSIL), що переважно супроводжувалися ознаками вірусного інфікування, була вищою за частоту атипії плаского епітелію неуточненого значення (ASCUS): 18,2±10,2% і 14,5±9,3% відповідно.
Цитологічні мазки запального типу діагностовані у 44,9±13,9% військових, серед яких при імуноцитохімічних дослідженнях цервікальних інтраепітеліальних структур визначена висока позитивна експресія маркерів проліферації, зокрема цитокератіну-7, що є прогностично несприятливою ознакою розвитку гіперпроліферативних і пухлинних процесів ендоцервіксу та ймовірно пов’язано з негативним впливом на репродуктивне здоров’я жінок чинників військової праці в умовах воєнного середовища.
Отримані результати дозволили обґрунтувати концептуальну модель етапних профілактично-реабілітаційних заходів для оптимізації захисту і відновлення репродуктивного здоров’я та покращення якості життя жінок-військовослужбовців з стрес-асоційованими менструальними дисфункціями, що зазнали впливу факторів воєнного середовища.
На третьому етапі виконання дисертаційної роботи було досліджено ефективність розробленого комплексу медичної реабілітації репродуктивного здоров’я пацієнток даної категорії, для оцінки якого вперше була застосована Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я. Комплекс відновного лікування поєднував медикаментозну терапію, психотерапію з елементами травма-фокусованої терапії, лікувальні фізичні чинники та методи фізичної реабілітації.
На тлі застосування розробленого комплексу відновного лікування у жінок-військовослужбовців відмічалось вірогідне відновлення показників менструальних функцій у 83,3±17,7% випадків (p˂0,01) та покращення якості життя у 76,5±20,8% жінок (p˂0,01) у порівнянні з показниками до лікування.
На підставі отриманих результатів обґрунтовано потребу доповнення до діючих Уніфікованих клінічних протоколів первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Аномальні маткові кровотечі» та «Планування сім’ї» щодо застосування різних методів і режимів гормональної контрацепції для профілактики і реабілітації репродуктивного здоров’я жінок-військовослужбовців з менструальними дисфункціями.
