Островський О. Я. Хронічна хвороба нирок у котів (поширення, діагностика, лікування)

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0824U002109

Здобувач

Спеціальність

  • 211 - Ветеринарна медицина

05-08-2024

Спеціалізована вчена рада

18330

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького

Анотація

Дисертаційна робота присвячена вивченню хронічної хвороби нирок (ХХН) у котів, її поширенню, інформативності методів ранньої діагностики (лабораторні дослідження крові та сечі, ультразвукове дослідження, комп’ютерна томографія, біопсія нирок, гістологічне, гістохімічне та електронно-мікроскопічне дослідження біоптатів), обґрунтуванню окремих ланок патогенезу, розробці й вивченню ефективності комплексної терапії котів за даної патології. Проведено діагностику ХХН у котів за різних стадій перебігу з використанням клінічних, лабораторних, інструментальних та патоморфологічних методів дослідження. Разом із клінічним дослідженням, у сироватці крові проводили визначення симетричного диметиларгініну, цистатину С (sCysC), швидкості клубочкової фільтрації, вмісту креатиніну, сечовини та інших біохімічних показників: неорганічного фосфору, загального кальцію, калію, гормону Т4, загального протеїну, альбуміну, активності ензимів (АсАТ, АлАТ). У сечі визначали питому вагу, загальний протеїн, креатинін та співвідношення протеїну до креатиніну (UP/C). За результатами біохімічних досліджень крові вперше теоретично обґрунтовано, що маркерами для ранньої діагностики хронічної хвороби нирок у котів є вміст симетричного диметиларгініну, цистатину С (sCysC), швидкості клубочкової фільтрації; у сечі – протеїну, креатиніну та UP/C. Після аналізу отриманих результатів експериментально й теоретично обґрунтовано інформативність окремих методів прижиттєвої діагностики (УЗД, КТ, біопсії, гістологічних та гістохімічних досліджень, електронної мікроскопії) хронічної хвороби нирок у котів. Ефективність лікування тварин вивчали в динаміці упродовж 5-ї, 10-ї та 14-ї доби. Лікування котів проводили на кожній стадії перебігу патології за розробленою схемою. Найкращі терапевтичні результати отримали за ІІ стадії хронічної хвороби нирок завдяки встановленим раннім інформативним діагностичним тестам. Лікування котів, хворих на хронічну хворобу нирок, за ІІІ і IV стадій ХХН позитивно вплинуло на клінічний стан, покращило лабораторні показники крові та сечі і може забезпечити повноцінне життя тварин та приносити радість їхнім господарям. Доведена позитивна дія антигіпертензивної терапії в комплексному лікуванні котів за хронічної хвороби нирок, яка знижувала систолічний артеріальний тиск. Експериментально й теоретично обґрунтовано застосування ветеринарних препаратів фосфатбіндер, азомекс, семінтра, аранесп, леспедол у комплексному лікуванні котів за різних стадій ХХН. Хронічна хвороба нирок – незворотній процес, вилікувати котів на ІІІ та IV стадіях неможливо, проте продовжити якісне життя тварин – цілком реально, завдяки удосконаленню методів ранньої діагностики та ефективності лікування котів за різних стадій перебігу хронічної хвороби нирок.

Публікації

1. Островський О. Я., Слівінська Л. Г. (2023). Поширення та особливості ранньої діагностики хронічної хвороби нирок у котів. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, Серія: Ветеринарні науки, 25(112), 98–106. https://doi.org/10.32718/nvlvet11216

2. Ostrovskyi, O. Y., & Slivinska, L. G. (2023). Effectiveness of complex treatment of cats for chronic kidney disease. Ukrainian Journal of Veterinary and Agricultural Sciences, 6(3), 56-60. https://doi.org/10.32718/ujvas6-3.11

3. Островський О. Я., Слівінська Л. Г. (2024). Діагностична інформативність біопсії за хронічної хвороби нирок котів. НВ ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій. Серія: Ветеринарні науки, 26(113), 3-8. https://doi.org/10.32718/nvlvet11301

Файли

Схожі дисертації