Маслюк А. В. Фармако-токсикологічна характеристика наночастинок ортованадатів ґадолінію і лантану

У роботі вирішено науково-прикладне завдання в рамках проблеми біобезпечності (токсичності, фармако- та токсикодинаміки і кінетики) наночастинок ортованадатів ґадолінію і лантану, а саме: здійснено скринінг якості інкубаційних яєць та кормів для курей мʼясного напрямку продуктивності за показниками вмісту вітамінів та мікроелементів та проведено його аналіз; установлено параметри токсичності за показниками фармако- та токсикодинаміки наночастинок ортованадатів рідкісноземельних елементів (ґадолінію і лантану) з використанням білих щурів за умов кормового стресу в субхронічному експерименті; досліджено фармакодинаміку наночастинок ортованадатів ґадолінію і лантану в організмі курчат-бройлерів; розроблено методику визначення ґадолінію і лантану в біологічному матеріалі та проведено її валідацію; визначено фармакокінетику рідкісноземельних елементів в організмі курчат-бройлерів; досліджено показники якості мʼяса курчатбройлерів у разі застосування наночастинок ортованадатів ґадолінію і лантану; систематизовано рекомендації відносно визначення антибактеріальної дії та параметрів цитотоксичності наночастинок металів на моделі прокаріотичних і евкаріотичних клітин. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, вперше в Україні здійснено скринінг якості інкубаційних яєць та кормів для курей мʼясного напрямку продуктивності за показниками вмісту вітамінів та мікроелементів та проведено його аналіз. Установлено, що у кормах і яйцях наявна тенденція до зменшення вмісту вітамінів В2 та Е, каротиноїдів, і селену. Вперше досліджено фармако- та токсикодинаміку наночастинок ортованадатів рідкісноземельних елементів (ґадолінію і лантану) з використанням білих щурів за умов кормового стресу в субхронічному експерименті, установлено адаптогенну дію обох РЗМ у діапазоні доз (≈ 0,03–0,15 мг/кг маси тіла), що відповідає (0,2–1,0) мг/дм3 питної води. Вперше в Україні розроблено та валідовано методику визначення РЗМ (лантану і ґадолінію) у біологічних зразках з використанням атомно-емісійної індуктивно-звʼязаної плазми (ICP OES) та адаптовано методику підготовки проб у різних матрицях. Вперше досліджено вплив наночастинок ортованадатів ґадолінію і лантану на організм курчат-бройлерів, установлено параметри фармакодинаміки та фармакокінетики, а також показники якості мʼяса, отриманого від них. Установлено, що застосування ортованадатів ґадолінію і лантану курчатам-бройлерам з питною водою у концентрації 0,2 мг/дм³ протягом 10 діб, спричиняє зниження окремих показників обміну ліпідів (ЗХС і ТГЛ), небілкових сполук азоту (сечова кислота) та показників ПОЛ на фоні активації обміну вуглеводів та активності гепатоспецифічних ензимів, сприяє кращому засвоєнню вітамінів В2, А і Е та мікроелементів – селену, міді і цинку, призводить до підвищення масової частки протеїну і зниженню масової частки жиру в мʼясі. У цьому разі наночастинки ортованадату ґадолінію проявляють здатність до «матеріальної» кумуляції, про що засвідчує вміст ґадолінію в усіх досліджуваних органах і тканинах, тоді як наночастинки ортованадату лантану у значно менших кількостях засвоюються в організмі. Уперше в Україні систематизовано рекомендації стосовно визначення антибактеріальної дії та встановлено параметри цитотоксичності наночастинок металів на моделі прокаріотичних і евкаріотичних клітин. Систематизовано рекомендації відносно визначення антибактеріальної дії та параметрів цитотоксичності наночастинок металів на моделі прокаріотичних і евкаріотичних клітин, що полегшить оцінку токсичності інших наночастинок РЗМ.