Мостипан О. В. Формування продуктивності сої залежно від агротехнологічних заходів вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення наукового завдання щодо особливостей процесів росту, розвитку, формування урожайності та якісних показників зерна сортів сої під впливом гербіцидного та фунгіцидного захисту з урахуванням гідротермічних умов Правобережного Лісостепу України. Отримані результати та розроблені рекомендації базуються на комплексному підході до збільшення продуктивності сортів сої за рахунок оптимізації елементів технології вирощування. Висвітлено актуальність теми, зв’язок досліджень з науковими програмами, планами, темами, мета і завдання, що було досягнуто завдяки обґрунтуванню ефективності використання комбінованого гербіцидного та фунгіцидного захисту в сучасних технологіях вирощування скоростиглих та ранньостиглих сортів сої в умовах Правобережного Лісостепу України. Наукова новизна дослідження полягає у вирішенні важливого наукового завдання з удосконалення елементів технології вирощування сої шляхом використання гербіцидного і фунгіцидного захисту посівів ранньостиглих і скоростиглих сортів в умовах Правобережного Лісостепу України. Це дослідження відрізняється від раніше відомих результатів тим, що в ньому застосовано комплексний підхід до вирішення цієї проблеми. Виявлено вплив гербіцидів і фунгіцидів на ріст і розвиток рослин, польову схожість насіння, фотосинтетичну діяльність, індивідуальну продуктивність рослин сої, що в кінцевому підсумку визначає формування врожайності та якісних показників зерна. Обґрунтовано й експериментально доведено ефективність вирощування сої із передпосівною обробкою насіння фунгіцидами та наступним їх застосуванням по вегетуючим рослинам. Визначено доцільність використання післясходових гербіцидів для контролювання чисельності бур’янів в агрофітоценозах сої та покращенні їх фітосанітарного стану. Набули подальшого розвитку принципи управління продуктивності процесом формування врожайності та якості зерна сортів сої різних груп стиглості залежно від кліматичних умов, гербіцидного і фунгіцидного захисту. Практичне значення отриманих результатів полягає в розробленні науково-обґрунтованих рекомендацій щодо удосконалення елементів технології вирощування сої, які включають підбір ранньостиглих та скоростиглих сортів та комбіноване застосування гербіцидів і фунгіцидів, що забезпечує одержання високого рівня врожайності та якісних показників зерна. Виявлено, що максимальна тривалість вегетації відмічена у сорту сої Ауреліна – 106–109 діб, а у сортів ЕС Командор і ЕС Навігатор вона становила 97–99 і 99–101 діб. Найбільш тривалою вегетація досліджуваних сортів була в 2021 р. – 109–112, 100–102 і 102–104 діб. На варіантах із використанням досходових та післясходових гербіцидів тривалість вегетаційного періоду була на 2–3 доби коротшою, порівняно з контролем. Доведено, що найвищі значення висоти рослин отримано у сорту Ауреліна при післясходовому внесені препаратів Корум (2 л/га) + ПАР Метолат (1 л/га) + Ачіба (2 л/га) – 90,2 см. У сортів ЕС Командор і ЕС Навігатор на цьому варіанті досліду вона становила 73,1 і 73,5 см. Серед досліджуваних сортів сої найбільш високорослим виявився сорт Ауреліна – 80,2–90,2 см. Встановлено, що збільшення площі листкового апарату рослин сої відбувалося від фази бутонізації (BBCH 53) до формування бобів (BBCH 74–78). У сортів Ауреліна, ЕС Командор і ЕС Навігатор максимальна площа листкової поверхні посівів сої формувалася на варіантах із післясходовим застосуванням препаратів Корум (2 л/га) + ПАР Метолат (1 л/га) + Ачіба (2 л/га) – 42,9, 41,5 і 43,7 тис м2/га. Під впливом фунгіцидного захисту площа листкової поверхні у сортів Амадеа і Ауреліна у фазу цвітіння зростала на 1,1–6,6 %, а у фазу формування бобів на 5,4–11,9 %, порівняно з контрольними варіантами. Доведено, що найвищий показник фотосинтетичного потенціалу посівів було зафіксовано у сорту сої ЕС Навігатор на варіанті застосування післясходових гербіцидів Корум (2 л/га) + ПАР Метолат (1 л/га) + Ачіба (2 л/га) – 1,260 млн м2/діб × га. У сортів Ауреліна і ЕС Командор на цьому варіанті вони становили 1,240 і 1,220 млн м2/діб × га. Найкращі умови, для формування фотосинтетичного потенціалу посівів у сортів Амадеа і Ауреліна були на варіанті використання фунгіцидів Стандак Топ (2 л/т) і Абакус (2 л/га) – 2,236 і 2,179 млн.м2 × днів/га. Подібні значення цього показника було отримано і на варіантах Селест топ (1 л/т) + Абакус (2 л/га) та Вайбранс (1 л/т) + Абакус (2 л/га) – 2,227 і 2,208 та 2,158 і 2,146 млн.м2 × днів/га. Максимальна маса сухої речовини у сортів Ауреліна, ЕС Командор і ЕС Навігатор була отримана на варіантах досліду з використанням післясходових гербіцидів Корум (2 л/га) + ПАР Метолат (1л/га) + Ачіба (2 л/га) – 5,80, 5,54 і 6,04 т/га. Вищими значеннями цього показника відзначався сорт ЕС Навігатор – 5,03 т/га, а у сортів Ауреліна і ЕС Командор вони становили 4,84 і 4,57 т/га.