Кондратова М. В. Сталий розвиток у політичному порядку денному сучасної демократії: інституційні та комунікаційні засади.

Дисертацію присвячено встановленню специфіки формування політичного порядку денного сталого розвитку на основі інституційних та комунікаційних засад сучасної консолідованої демократії. Визначено специфіку порядку денного сталого розвитку в умовах сучасної демократії, який полягає в розгляді питань збалансованого розвитку суспільства та природоохоронних політик держави. З'ясовано перелік інституційних стейкхолдерів політики сталого розвитку в умовах демократичних трансформацій. Виявлені етапи утвердження порядку денного сталого розвитку в контексті демократичної політичної конкуренції. Встановлено послідовність реалізації політико-комунікаційних кампаній щодо реалізації порядку денного сталого розвитку в сучасних медіа та соціальних мережах Інтернет. Уточнені специфічні риси просування екологічних або еко-дружніх цінностей до обговорень значущих для стану громадської думки та загального укріплення розвитку на рівні локальних громад в умовах сталої демократії. Розвинута концепція оптимізації взаємодії інститутів державної влади та громадського середовища в контексті утвердження порядку денного сталого розвитку. Розвинуто політико-організаційні заходи щодо артикуляції першочергових пунктів порядку денного сталого розвитку в Україні. Дисертаційну працю спрямовано на відображення особливостей просування порядку денного сталого розвитку в демократичному політико-інституційному середовищі. З урахуванням орієнтирів та нормативів інституційної та комунікаційної структури сучасної консолідованої демократії з'ясовано особливості формування порядку денного сталого розвитку в демократичних країнах. Вони полягають в узгодженні вимірів розвитку суспільства та політичного затвердження програм охорони природи з урахуванням міркувань економічного й технологічного прогресу. Надано увагу існуючим інституційним актором політики сталого розвитку під час демократичної сталості та транзиту, які набувають характеру стейкхолдерів сталого розвитку. Окреслені періоди та режими послідовності реалізації порядку денного сталого розвитку за умов активних дій політичних конкурентів. Розкрито можливості політико-комунікаційних кампаній, які втілюють порядок денний сталого розвитку на основі послідовних та узгоджених дій громадських акторів. Надано увагу особливостям соціальних мереж та Інтернет в цілому як політичного середовища просування порядку денного сталого розвитку. Виявлені конкретні риси відстоювання природоохоронних та проекологічних ціннісних контекстів для політичної деліберації в рамках формування сприятливого стану громадської думки та стимулювання проєктів сталого розвитку на рівні територіальних спільнот в умовах консолідованої демократії. Викладено концептуальну основу покращення взаємодії акторів публічного врядування та громадянського суспільства в межах здійснення та артикулювання порядку денного сталого розвитку. Запропоновано оптимальні підходи щодо висловлювання та закріплення провідних пунктів порядку денного сталого розвитку в Україні. Метою дослідження є розкриття особливостей просування порядку денного сталого розвитку в умовах основних інституційних конфігурацій та комунікаційного середовища консолідованої демократії. В рамках пріоритетних проміжних орієнтирів дослідного пошуку запропоновано комплексну структуру теоретичного обґрунтування просування порядку денного сталого розвитку в умовах демократичної політичної системи та еволюції соціально-гуманітарного знання, а також в межах поняттєвого апарату політологічних дисциплін. Здійснюється встановлення механізмів нормативного регулювання вимог щодо інституційної придатності політичних акторів для реалізації політичного порядку сталого розвитку як під час демократичного транзиту, так і в умовах функціонування розвиненої демократії. Дослідні зусилля спрямовані на виявлення можливостей міжнародних організацій та інтеграційних об'єднань сучасного світу щодо постулювання вектору політичного порядку денного сталого розвитку.