У дисертації здійснено теоретичне узагальнення ринку молока та розкриті тенденції і особливості функціонування ринку молока, виявлені фактори, що стримують обсяги попиту й пропозиції молока.
На основі узагальнення досліджень науковців запропоновано авторський підхід до розуміння поняття «ринку молока», що розглядається як сукупність виробничо-економічних відносин які складаються як системи товарно-грошових і соціально-економічних відносин між суб’єктами господарювання, що охоплює процеси виробництва, обміну, розподілу й споживання молока, а також всі види угод при його реалізації та обміні.
Висвітлено складові інструменти організаційно-економічного механізму регулювання ринку молока, які представлено як систему взаємозумовлених форм і методів впливу на товаровиробників, що забезпечують стимулювання виробничої, фінансової та інвестиційної діяльності, насичення ринку якісною й безпечною молочною продукцією, а також досягнення умов сталого розвитку галузі.
Проаналізовано існуючу статистичну форму обліку поголів’я корів у господарствах усіх категорій та обсяги збуту продукції, на основі чого зроблено висновок, що для підвищення достовірності доцільно заповнення її двічі на рік та здійснення систематичних сільськогосподарських переписів (кожні 5 років).
Результатами дослідження встановлено необхідність створення інформаційно-аналітичної системи моніторингу ринку молока України із використанням взаємодоповнюючих порталів: інформаційний, торговельний і маркетинговий, що концентруватиме інформаційні потоки про суб’єктів господарювання у сфері аграрного бізнесу –виробників молока, споживачів, підприємств розподільчої інфраструктури, Міністерства аграрної політики та продовольства України й галузевих самоврядних організацій.
Виявлено характерні особливості молочного скотарства України, до яких належать: відсутність науково обґрунтованого механізму економічних відносин і державної підтримки, деіндустріалізація, низький рівень організації коопераційних та інтеграційних процесів, серйозні недоліки у використанні досягнень науково-технічного прогресу.
Дослідженням встановлено, що для підвищення ефективності молочного скотарства у післявоєнний період відродження аграрної економіки, є її модернізація, яка має здійснюватися на основі: раціональної організації відтворення стада, розведення худоби, запобігання їх яловості та падежу; оптимізації кормової бази, заснованої на правильній організації годівлі худоби, з урахуванням збалансованості кормових раціонів для статево-вікових груп.
Забезпечення потреб населення у споживанні молочної продукції має здійснюватися за рахунок власного виробництва через підтримку галузі та посилення ролі держави у розвитку ринку молокопродуктів і підвищення платоспроможності населення. Встановлено, що рівень споживання молочної продукції населенням нашої держави не відповідає раціональній нормі споживання молочних продуктів, що за даними Міністерства охорони здоров’я України становлять 350 кг на душу населення. Виявлено, що причиною скорочення споживання молочних продуктів є: тимчасова окупація територій України; падіння купівельної спроможності населення; вказати підвищення цін на молочні продукти.
Виявлено, що упродовж досліджуваного періоду обсяги надходження молока та молочних продуктів на переробні підприємства від сільгосппідприємств перевищують такі від господарств населення. Вважаємо, що вказана ситуація залежить насамперед від зацікавленості сільськогосподарських товаровиробників у постачанні на переробку високоякісного молока.
Система організаційно-економічного механізму функціонування вітчизняного ринку молока в сучасних умовах має бути зорієнтована на забезпечення конкурентоспроможності галузі. Встановлено, що нині нормативно-правове регулювання на ринку молока здійснюється близько 60 регуляторними актами.
Вважаємо, що для успішного державного регулювання ринку молока необхідний розвиток діяльності в наступних напрямах: фінансова підтримка суб’єктів ринку; регулювання взаємовідносин між виробниками, переробниками і закладами оптової та роздрібної торгівлі; захист внутрішнього ринку; формування системи контролю за якістю молока та молокопродукції на всіх етапах товароруху від виробника до споживача.
