Тітаренко В. А. Розробка елементів технології вирощування павловнії в умовах Лісостепу України

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0824U002880

Здобувач

Спеціальність

  • 201 - Агрономія

27-08-2024

Спеціалізована вчена рада

ДФ 27.821.027_6372

Білоцерківський національний аграрний університет

Анотація

У дисертації висвітлено теоретичне та практичне питання з реалізації важливого наукового завдання – дослідження елементів технології вирощування павловнії в умовах Лісостепу України. Приживлюваність рослин павловнії на контрольних варіантах досліду була найнижчою – 74,2 %. При цьому, головним фактором отримання кращого рівня виживання рослин в варіантах без удобрень слугувало застосування кріопротектора МАРС ЕЛ (0,5 л/га), за якого приживлюваність зросла до 80,2 %. Кращі варіанти досліду за відсотком рослин що вижили, спостерігались саме за внесення органічного добрива «Вермикомпост» (400 кг/га) та обробки саджанців кріопротектором МАРС ЕЛ (0,5 л/га) – 89,8-90,2 %. На час цвітіння павловнії першого року вегетації більш високорослі рослини отримано на варіантах застосування органічного добрива «Вермикомпост» (400 кг/га) в поєднанні з кріопротектором МАРС ЕЛ (0,5 л/га). При цьому базовому поєднанні факторів обробка рослин додатково препаратами для позакореневого підживлення Квантум-АміНоФрост (1,5 л/га) або SMARTGROW ВІДНОВЛЕННЯ (2,0 л/га) забезпечувала кращий показник по досліду – 142,0 та 143,0 см відповідно. У фазу повного формування крони, в перший рік вегетації, кращий вміст хлорофілів групи а було ідентифіковано на варіанті удобрення плантацій органічним добривом «Вермикомпост» (400 кг/га), застосування обробки рослин кріопротектором МАРС ЕЛ та внесення позакореневого підживлення Квантум-АміНоФрост (1,5 л/га) – 2,20 мг/кг. При цьому ж виявлено, що позакоренева обробка рослин обома досліджуваними препаратами (Квантум-АміНоФрост та SMARTGROW ВІДНОВЛЕННЯ) суттєво не впливала на зростання хлорофілів групи б. У перший рік вегетації, у період цвітіння, сумарний вміст хлорофілів на контрольному варіанті складав всього 3,57 мг/кг, при цьому в середньому по досліду отримано показники в 4,1 мг/кг. Тоді як максимум забезпечував варіант удобрення плантацій органічним добривом «Вермикомпост» (400 кг/га), а також застосування обробки рослин кріопротектором МАРС ЕЛ (0,5 л/га) в поєднанні з позакореневим підживленням SMARTGROW ВІДНОВЛЕННЯ (2,0 л/га) – 4,54 мг/кг. У другій половині вегетації 2021 року, за вмістом сухої речовини в рослинах павловнії було визначено, що краще поєднання факторів досліду було на варіантах удобрення органічним добривом «Вермикомпост» (400 кг/га), а також обробки рослин кріопротектором МАРС ЕЛ (0,5 л/га). При таких умовах досліду отримано вміст сухої речовини в 52,2 %. При цьому, на цих варіантах за застосування позакореневого підживлення Квантум-АміНоФрост сухої речовини отримано 52,6 %, а за обробки SMARTGROW ВІДНОВЛЕННЯ (2,0 л/га) – 52,8 %. Вищі значення фотосинтетичного потенціалу в 2021 році були в розрізі варіантів досліду за удобрення органічним добривом «Вермикомпост» (400 кг/га) а також обробки рослин кріопротектором МАРС ЕЛ (0,5 л/га). При цьому додаткова обробка посівів препаратом SMARTGROW ВІДНОВЛЕННЯ (2,0 л/га) забезпечила умови до отримання кращого в досліді показника фотосинтетичного потенціалу – 5,46 млн. м2/га. Поліпшення показника чистої продуктивності фотосинтезу рослин першого року вегетації спостерігалось в випадку комплексу дії факторів досліду. Адже в такому випадку ми отримували гарний рівень живлення рослин та можливостей до подолання ними стресів, що виникають в процесі росту й розвитку. Отже, за удобрення органічним добривом «Вермикомпост» (400 кг/га) а також обробки рослин кріопротектором МАРС ЕЛ (0,5 л/га) і позакореневого удобрення Квантум-АміНоФрост (1,5 л/га) ЧПФ склав 0,42 г/м2 за добу сухої речовини. У 2022 році загалом тривалість міжфазного періоду від появи листків до повного формування крони становила 21,0 добу, а більш прискорено цю фазу рослини павловнії проходили в випадку обробки їх кріопротектором МАРС ЕЛ (0,5 л/га) (на 2 доби). Тоді як в міжфазний період від повного формування крони до формування квіток за середньої тривалості періоду в 32,9 діб найбільш швидкий розвиток павловнії отримано на варіантах комбінованого застосування біологічно активних речовин – кріопротектора МАРС ЕЛ (0,5 л/га) та позакореневого підживлення Квантум-АміНоФрост (1,5 л/га) або SMARTGROW ВІДНОВЛЕННЯ (2,0 л/га). При цьому самий короткий період був за обробки обома препаратами на варіантах без впливу інших факторів досліду, а також у випадку внесення удобрення та застосування кріопротектора. На другий рік вегетації, час опадання листків, рослини павловнії другого року вегетації в середньому мали висоту рослин в 623,3 см.

Публікації

Карпук Л.М., Тітаренко В.А. Уміст сухої речовини та хлорофілів у рослинах павловнії різних років вегетації в умовах Правобережного Лісостепу України. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2023. № 31. С. 38–46. https://doi.org/10.47414/np.31.2023.292388.

Карпук Л. М., Тітаренко В. А. Урожайність та якість деревини павловнії в умовах Правобережного Лісостепу України. Новітні агротехнології. 2024. № 12 (1). https://doi.org/10.47414/na.12.1.2024.304813.

Карпук Л. М., Тітаренко, В. А. Біоенергетична ефективність вирощування павловнії в умовах Правобережного Лісостепу України. Новітні агротехнології. 2024. № 12 (2). https://doi.org/10.47414/na.12.2.2024.304842.

Тітаренко В.А., Карпук Л.М. Особливості росту й розвитку рослин павловнії першого року вегетації. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції Аграрна освіта та наука: досягнення, роль, фактори росту «Інноваційні технології в агрономії, землеустрої, електроенергетиці, лісовому та садово-парковому господарстві» (20 жовтня 2022 р.). Білоцерківський НАУ. С. 95–96.

Тітаренко В. А., Карпук Л. М. Особливості формування продуктивності рослин павловнії. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції магістрантів і молодих вчених «Наукові пошуки молоді у ХХІ столітті» Інноваційні технології в агрономії, землеустрої та садово-парковому господарстві: (26 жовтня 2023 року). Білоцерківський НАУ. С. 96–97.

Matskevich V., Filipova L., Karpuk L., Titarenko V. Біотехнологічні методи у розсадництві та селекції павловнії. The scientific heritage. 2022. No. 83 (2). P. 3–10.

Схожі дисертації