Хоменко Т. О. Регулювання біологічної активності дерновопідзолистих ґрунтів та продуктивність картоплі столової за органічного землеробства в умовах Західного Полісся

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0824U002608

Здобувач

Спеціальність

  • 201 - Агрономія

29-08-2024

Спеціалізована вчена рада

РСВР 118

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

Досліджено мікробний комплекс дерново-підзолистого ґрунту в ризосфері картоплі, оцінено його якісний і кількісний склад за використання біодеструктора «Екостерн» з посівом сидерату і фоліарним внесенням біостимуляторів. Проведено дослідження впливу деструктора стерні на формування мікробного біому на основі загальноприйнятої технології вирощування картоплі сорту Піонер. Встановлено, що застосування біодеструктора «Екостерн» (1,2 л/га) і використання сидерату гірчиці білої як попередника картоплі, порівнюючи з варіантом без його застосування, сприяло зростанню індексу екофізіологічного біорізноманіття від діапазону очікуваного біорізноманіття до високого, підвищенню чисельності педотрофів на 72–181 %, мікроорганізмів, які використовують органічні форми азоту, на 16–36 %, нітрифікаційної здатності ґрунту – на 130–160 % і показника продуктивності фотосинтезу (Fv/Fmax) на 29 %. Водночас також виявлено зниження показника біологічної активності на 69,4 бала, загальної кількості бактерій у фазу сходів на 30 % і чисельності амоніфікувальних мікроорганізмів на 5,5–87 %, що може пояснюватися зниженням активності патогенних мікроорганізмів. Встановлено значне зростання показника максимального значення флуоресценції хлорофілу (Fmax) в листках картоплі за застосування біодеструктора. У контрольному значенні – без внесення біодеструктора та біостимуляторів – цей показник становив 1394,33 у. о., а з внесенням біодеструктора зріс до 1786,67 у. о. Найвищий рівень Fv/Fmax – 0,67 у. о. продуктивності фотосинтезу – відмічено за комплексного застосування біодеструкторів «Екостерн» + «Мікохелп» + «Фітохелп», що на 29 % поревищує значення в контрольному варіанті, без біостимуляторів і біодеструктора. Найбільшу загальну кількість бактерій у ризосфері картоплі виявлено за триразового внесення препарату «Агат 25» (100 мл/га) при застосуванні препаратів «Мікохелп» (2,0 л/га) та «Екостерн». Так, кількість бактерій збільшилася на 7,3–25 %, порівнюючи з контролем. Найвищий приріст до контролю чисельності педотрофів виявлено у ґрунті, де використовували біостимулятори «Стимпо» (+288 %), «Агат» без біодеструктора (+43 %) і «Регоплант» з біодеструктором (+44 %); оліготрофів – у варіанті «Мікохелп» з «Агатом» і «Фітохелпом» без біодеструктора (+1371 %). Збільшення кількості мікроорганізмів, які беруть участь у циклі нітрогену, в дерново-підзолистому ґрунті виявлено за внесення препаратів «Агат» і «Мікохелп», зокрема, чисельність амоніфікаторів зросла на 7–71 %, бактерій роду Azotobacter – на 82–105 % без деструктора і на 45 % за використання деструктора; за внесення препаратів «Фітохелп» і «Стимпо» разом з «Мікохелпом» чисельність бактерій роду Azotobacter збільшилася на 23–88 %. Застосування біодеструктора «Екостерн» у нормі 1,2 л/га для гірчиці білої як сидерату на дерново-підзолистому ґрунті сприяло збільшенню доступності елементів живлення протягом вегетації картоплі столової, про що свідчать значення коефіцієнта оліготрофності (Ко.=0,01–0,895) і наближення коефіцієнта мінералізації-іммобілізації до 1 (зрівноваження процесів синтезудеструкції органічної речовини). За органічного землеробства перебіг біологічних процесів в екосистемі ґрунту інтенсифікувався, і приріст до абсолютного контролю, порівнюючи з інтенсивним землеробством, складав 0,6–2,6 мг/кг СО^2 ґрунту. Але обидві системи землеробства значно поступалися (в 6,5–11 разів) за інтенсивністю респірації тривалому перелогу. Застосування деструктора стерні «Екостерн», порівнюючи з контролем, сприяє формуванню вищого на 37 % рівня біорізноманіття метагеному прокаріотів. Порівнюючи з варіантами без біодеструктора кількість рухомих форм фосфору зросла на 10 %, калію – на 9–11 %, обмінна кислотність знизилась на 0,4–0,7 одиниць рН. Відмічено збільшення кількості ґрунтових агрегатів оптимального розміру на 0,8 %, зниження щільності твердої фази на 0,8 %, а щільності будови – на 1,5 % за чіткої тенденції оптимізування шпаруватості та вологоємності ґрунту. Порівняння органічної та інтенсивної систем землеробства, а також перелогу показало, що на останньому формується більш розвинутий профіль з потужнішим гумусово-елювіальним горизонтом, реакція ґрунтового середовища стає близькою до нейтральної, збільшуються на 106 % вміст гумусу і забезпечення елементами живлення. Застосування органічного землеробства сприяло збільшенню рухомих форм калію за інтенсивної технології на 46 %. Найвища середня висота стеблостою картоплі сорту Піонер, найбільші величина асиміляційної поверхні та маса куща були сформовані за використання деструктора «Екостерн» і 4 варіанта («Мікохелп» (2,0 л/га) + «Фітохелп» (1,0 л/га) (3 рази)) та становили відповідно 48 см, 4063 см^2 і 1763 г/кущ.

Публікації

Khomenko T., Tonkha O., Pikovska O., Achasov A. The influence of biological preparations on the microbiological activity of sod-podzolic soil for the cultivation of food potatoes. Plant and Soil Science. 2022. Vol. 13(1). Р. 60–66.

Хоменко Т. О., Тонха О. Л., Пузняк О. М. Зміна фактору ємності фосфору і калію у дерново-підзолистому ґрунті за органічної технології вирощування картоплі. Таврійський науковий вісник. 2023. № 131. С. 238–246. URL: https://doi.org/10.32782/2226-0099.2023.131.29.

Khomenko T., Tonkha O., Pikovska O. Humus and nitrogen content of sodpodzolic soil under the influence of biopreparations for potato cultivation. Plant and Soil Science. 2023. Vol. 14(1). P. 82–95. URL: https://doi.org/10.31548/ plant1.2023.82.

Хоменко Т. О., Тонха О. Л., Пузняк О. М., Гаврилюк О. С. Оцінка комплексного впливу біопрепаратів на процес проходження індукції флуоресценції хлорофілу в листках картоплі за органічної технології вирощування. Наукові доповіді НУБіП України. 2023. Т. 6, № 106. URL: http://dx.doi.org/10.31548/dopovidi6(106).2023.006.

Хоменко Т. О., Тонха О. Л. Оцінка біологічної активності дерновопідзолистого ґрунту за застосування органічних технологій вирощування картоплі. Наукові доповіді НУБіП України. 2024. Т. 6, № 106. URL: https://doi.org/10.31548/dopovidi6(106).2023.006.

Пузняк О. М., Дуць І. З., Гонта Н. А., Кицун Г. В., Ігнатійчук Т. С., Кузьмич Г. М., Хоменко Т. О., Свищевський П. С., Микулець С. Я. Наукові основи формування збалансованих агрофітоценозів та підвищення екологічно безпечних та високопродуктивних систем органічного землеробства за вирощування картоплі у зоні Західного Полісся: методичні рекомендації. Луцьк, 2023. 82 с.

Файли

Схожі дисертації