У дисертації висвітлено особливості росту, розвитку та утворення продуктивності сафлору красильного сортів Добриня та Сонячний під впливом зміни елементів технології вирощування: ширини міжрядь та норми висіву в умовах Правобережного Лісостепу України.
Встановлено, що за вирощування сорту Добриня або Сонячний з шириною міжрядь 19 см та нормами висіву 100–200 тис. шт./га отримано найкоротшу тривалість вегетації. При цьому, зростання норми висіву навіть до 300 тис. шт./га сприяло збільшенню тривалості вегетації на 2–4 доби. В цілому ж, за подовження тривалості окремих фенофаз упродовж вирощування з шириною міжрядь 57 см та нормою висіву 200–300 тис. шт./га на цих варіантах отримано й триваліший період загальної вегетації.
Досліджено, що густота посівів на час повних сходів відрізнялася від запланованої, проте перебувала в межах допустимих відхилень ±10 %.
Визначено, що густота посівів на час збирання сафлору відображала втрати рослинності впродовж вегетації. Тому загалом для сорту Добриня вони складали 10,9 тис. шт./га, а для сорту Сонячний – 11,3 тис. шт./га, порівняно з обліком на час повних сходів. Також, за ширини міжрядь 19 см втрати рослин були найбільші – 11,7 тис. шт./га, коли за міжрядь 38 см становили 10,6 тис. шт./га, а за міжрядь в 57 см – 10,8 тис. шт./га. Водночас за зростання густоти посівів також підвищувався рівень конкурентних втрат рослин: за густоти 100 тис. шт./га їх було 4,7 тис. шт./га, в 200 тис. шт./га – 10,7, а за густоти 300 тис. шт./га – 17,8 тис. шт./га.
Встановлено, що за вирощування сорту Добриня на варіанті ширини міжрядь 38 см та норми висіву 300 тис. шт./га накопичено 4,78 т/га сухої речовини, а за аналогічних показників вирощування сорту Сонячний – 4,83 т/га.
Найменший рівень забур’яненості сафлору визначено за вирощування обох досліджуваних сортів сафлору з шириною міжрядь 19 см та густотою посівів 300 тис. шт./га. Відповідно, в цілому по досліду за ширини міжрядь 19 см спостерігалася найменша кількість бур’янів у посівах сафлору – 14,3 шт./м2, тоді як зростання ширини міжрядь до 38 см збільшувало на 4,6 шт./м2, а за ширини 57 см кількість підвищувалася на 11,7 шт./м2 до базового варіанта досліду. Щодо густоти посівів сафлору, то підвищення норми висіву, навпаки – сприяло отриманню меншого рівня забур’яненості посівів. Так, за густоти 100 тис. шт./га бур’янів було 22,8 шт./м2, за 200 тис. шт./га – 19,5 шт./м2, а за 300 тис. шт./га – 17,1 шт./м2.
Встановлено, що площа листкової поверхні сафлору красильного зростала по мірі збільшення ширини міжрядь та норми висіву, що підкреслює важливість оптимізації розташування рослин в полі, як складової ефективного фотосинтезу та подальшого формування врожаю. Так, на час цвітіння в сорту Добриня площа листя становила 32,7, а в сорту Сонячний – 31,2 тис. м2/га. Загалом сорти різнилися на 1,5 тис. м2/га, що перевищувало значення найменшої істотної різниці по досліду.
Визначено, що в період бутонізації рослин сафлору красильного в сорту Добриня кращий вміст суми хлорофілів був на варіантах із шириною міжрядь 38 см та нормою висіву 200 та 300 тис. шт./га – 5,21 та 5,24 мг/г сухої речовини. Аналогічно, в сорту Сонячний ширина міжряддя 38 см та норма висіву 200 та 300 тис. шт./га сприяли формуванню вмісту суми хлорофілів 5,19 та 5,22 мг/г сухої речовини.
Визначено, що в цілому за роки досліджень за вирощування сорту Добриня кращі показники маси насіння з рослини отримано за вирощування рослин із шириною міжрядь 19 см та нормою висіву 100 тис. шт./га – 19,2 г/рослину, тоді як за вирощування сорту Сонячний з шириною міжрядь 38 см та нормою висіву 100 тис. шт./га кращий показник маси по досліду був 19,5 г/рослину.
