У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та результати експериментальних досліджень з вивчення безпосереднього впливу норм мінеральних добрив та ретардантів на продуктивність соняшнику, а також пошуку можливостей синергетичної дії цих чинників у разі їх комбінацій.
Впродовж років досліджень спостерігалось суттєве підвищення показників температурного режиму за недостатньої кількості опадів з нерівномірним їх розподілом.
Виявлено, що коефіцієнти водоспоживання рослинами соняшнику на формування 1 т сухої речовини різнилися за роками та варіантами досліду, так як залежали від вологозабезпеченості впродовж періоду вегетації рослин та накопиченої сухої речовини гібридами соняшнику.
Кількість опадів за роки досліджень характеризувалася показниками, які становили у 2021 – 2489 м3/га, 2022 – 1923, 2023 – 2963 м3 /га. Витрати вологи за вегетацію склали за розрахунками 2533– 3645 м3/га.
Встановлено, що найвищий коефіцієнт водоспоживання на 1 т насіння соняшнику було отримано у 2023 році: у гібриду РЖТ Волльф він змінювався по мірі зростання доз добрив від 1664 до 996 м3/т, Альзан – 1672– 1108 м3/т, ЕС Белла – 1796–1187 м3/т, Лайм – 1727–1115 м3/т.
Виявлено, що максимальні параметри площі листкової поверхні посіви гібридів соняшнику формували на 64-68 мікростадіях розвитку за шкалою ВВСН, на варіанті із внесенням N120P80K180 за вирощування гібриду РЖТ Волльф. Застосування ретарданту Сетар мало позитивний вплив на показники площі листків рослин соняшнику.
Визначено, що найвищий вміст хлорофілів рослини соняшнику мали на мікростадіях 64-68 ВВСН (уміст хлорофілу а змінювався від 4,49 до 6,79 мг/1 г сухої речовини, хлорофілу b – 1,66 до 2,24 мг/1 г сухої речовини).
Встановлено, що застосування добрив мало вплив на висоту рослин соняшнику. У гібриду РЖТ Волльф зі збільшенням норм внесених добрив висота змінювалася у бік зростання від 150,7 до 175,2 см, Альзан – 145,6– 169,6, ЕС Белла – 145,9–169,9, Лайм – 136,1–163,8 см.
Виявлено, що діаметр стебла рослин соняшнику змінювався за роками досліджень, під впливом генетичних особливостей гібридів, удобрення та дії ретарданту. Максимальний діаметр стебла було отримано в усіх гібридів соняшнику, які ми вивчали, у варіанті із внесенням максимальної дози добрив – N120P80K180 з показниками, які змінювалися від 3,13 до 3,26 см.
Встановлено, що маса сухої речовини однієї рослини зростала зі збільшенням норм добрив, які ми використовували, сягаючи максимальних показників на варіанті із застосуванням N120P80K180. У гібриду РЖТ Волльф маса однієї рослини у середньому за роки досліджень, змінювалася від 113,0 до 188,9 г/рослину.
Виявлено, що збільшення норм удобрення забезпечувало зростання діаметра кошика у рослин усіх гібридів, які ми вивчали. Застосування ретарданту сприяло також його збільшенню на 0,1–0,5 см залежно від гібриду та норм добрив.
Встановлено, що гібриди соняшнику формували урожайність, яка у середньому за роки досліджень, за впливу варіантів удобрення та дії ретарданту становила у гібриду РЖТ Волльф – 2,14-3,74, Альзан – 2,09–3,40, ЕС Белла – 2,06–3,23, Лайм – 2,03–3,31 т/га.
Розрахунок частки участі факторів на формування продуктивності гібридів соняшнику у досліді показав, що найбільший вплив на урожайність мали варіанти удобрення – 48,7 %, за впливу генетичних особливостей гібридів – 13,7 %, обробки ретардантом – 4,8 %, погодних умов років досліджень – 15,8 %.
Виявлено, що вміст жиру в насінні соняшнику залежав від генетичних особливостей гібридів, удобрення, впливу ретарданту та погодних умов років досліджень періоду вегетації соняшнику.
Максимальний вихід олії було отримано за вирощування гібриду РЖТ Волльф на варіанті із внесенням N100P65K150 і застосуванням ретарданту Сетар – 1,74 т/га.
Встановлено, що виробничі витрати на вирощування соняшника в умовах господарства без урахування витрат на мінеральні добрива, насіння гібридів та ретардантів становили 10998 грн/га. Максимальний прибуток було отримано за вирощування гібриду РЖТ Волльф у варіанті із внесенням N100P65K150 та застосуванням ретарданту Сетар – 27804 грн/га.
