Вирощування гречки має велике значення для забезпечення продовольчої безпеки та здорового харчування людей в Україні та Світі. Зерно цієї культури є важливим джерелом білка, вітамінів та мінералів, таких як магній, залізо та фосфор. Одним із ключових факторів, що відіграє важливу роль під час вирощування гречки є сорти.
Детермінантні сорти гречки дають змогу отримувати стабільні врожаї. Вони характеризуються однорідним ростом та одночасним формуванням плодів, що дозволяє забезпечити більш прогнозований термін збору врожаю. Ці сорти є популярними серед фермерів, оскільки дозволяють зменшити витрати на догляд за посівами та збір врожаю.
З іншого боку, індетермінантні сорти гречки забезпечують більший термін плодоношення та мають здатність продовжувати формування врожаю під час тривалого вегетаційного періоду. Це особливо корисно в умовах глобальних змін клімату, де несприятливі погодні умови можуть значно вплинути на стабільність та рівень врожайності. Індетермінантні (звичайні) сорти забезпечують більш гнучке вирощування гречки, особливо для фермерських господарств та в умовах сільської місцевості.
Вибір оптимального строку та способу сівби гречки відіграє ключову роль у досягненні високих врожаїв і забезпеченні успішного вирощування цієї цінної круп’яної культури. Визначення доцільного строку сівби залежить від погодно-кліматичних умов та регіональних особливостей. Гречка є культурою, яка добре витримує прохолодні умови, тому, як правило, висівається в ранньовесняний період, щоб сприяти максимальному забезпеченню культури вологою.
Щодо способів сівби, важливо враховувати тип ґрунту та його вологозабезпеченість. Оптимальним способом сівби вважають звичайний рядковий. Проте, також гречку практикують сіяти також широкорядним способом. За таких умов збільшується площа живлення культури та зменшується норма висіву на одиницю площі, що, в свою чергу, може позитивно вплинути на урожайність та економічну ефективність вирощування.
Удобрення гречки мінеральними добривами відіграє важливу роль у забезпеченні активного росту та розвитку рослин, а також формування високого врожаю. Гречка, як і багато інших культур, потребує необхідної кількості поживних речовин для оптимального зростання та розвитку.
Одним із ключових мінеральних елементів, необхідних для гречки, є азот. Він сприяє формуванню листя та стебел, а також підвищує урожайність. Фосфор необхідний для здорового розвитку коренів і формування квітів, що є передумовою для утворення зерна. Калій також грає важливу роль у регулюванні водного балансу рослин та підвищенні стійкості до стресових умов.
Обираючи оптимальну норму добрив для гречки, важливо враховувати не лише потреби рослин у конкретних поживних речовинах, але й характеристики ґрунту, такі як його pH, вміст гумусу, родючість тощо.
Вдало підібрані мінеральні добрива сприяють не лише врожайності гречки, але й забезпечують оптимальне використання природних ресурсів та збереження навколишнього середовища. Вони дозволяють рівномірно й ефективно забезпечити рослини необхідними поживними речовинами, що впливає на якість та кількість врожаю, а також на загальний стан агроекосистеми.
Сукупно, всі вищенаведені фактори відіграють важливу роль у формуванні врожаю культури. Тому, питання вибору оптимальних агроприйомів вирощування гречки є надзвичайно актуальними.
Для визначення оптимальних умов вирощування гречки детермінантних та індетермінантних сортів було проведено дослідження в умовах Навчально-науково-виробничого центру (ННВЦ) Сумського національного аграрного університету. Ґрунт, на якому був закладений дослід − чорнозем типовий слабовилугований малогумусний середньосуглинковий на лесі. Дослід, що проводився, був п’ятифакторним. Зокрема, одним з факторів були сорти Ярославна (детермінантний) та Слобожанка (індетермінантний). Наступним чинником, що вивчався, були строки сівби – ранній чи рекомендований (загальноприйнятий). Третім фактором були способи сівби, зокрема, звичайний рядковий (з міжряддям 15 см) та широкорядний (45 см). Також вивчали дози добрив, а саме половинна, рекомендована для гречки, розрахункова під запланований врожай та запропонована доза добрив, яка вносилась з додатковим підживленням у критичну фазу вегетації рослин гречки. Впродовж останніх років в умовах Північно-Східного Лісостепу України попередники гречки науковцями майже не вивчались. Тому одним з головних факторів у наших дослідженнях були попередники, а саме, озиме жито та однорічні трави.
У дослідженні було проаналізовано схожість та виживання рослин ранньостиглих сортів гречки Слобожанка та Ярославна. Результати показали, що обидва сорти мали вищі показники схожості та виживання за раннього строку сівби. Однак, сорт Ярославна показала кращу толерантність до умов навколишнього середовища, маючи на 3% вищу виживаність, порівняно із сортом Слобожанка. Обидва сорти мали різну схожість, водночас, у Слобожанки вона була на 1−2% вищою.
