У дисертаційній роботі викладено результати досліджень та теоретичне обґрунтування удосконалення елементів технології вирощування сорго зернового: вивчення сортових особливостей, впливу різних норм мінеральних добрив та різних норм висіву на ріст і розвиток рослин, продуктивність, урожайність та його якісні показники. Проаналізовано вітчизняні та закордонні наукові праці щодо значення культури на світовому ринку та питань вирощування сорго зернового у світі, Україні та Сумській області, які показують позитивну динаміку до збільшення посівних площ та врожайності культури за останні роки. Наведено огляд досліджень щодо встановлення впливу різних норм мінеральних добрив, а також норм висіву на ростові процеси рослин сорго зернового, на морфопараметри та якісні показники рослин. Визначено, що польова схожість сорго в досліді була обумовлена нормою висіву, погодними умовами року, особливостями генотипів: найвищі значення показника за роки досліджень відмічено на варіанті з нормою висіву 165 тис.шт./га в гібриду Янкі (88,9%), у сортів Самаран 6 та Дніпровський 32 на 6,3 – 6,6% нижче. Зі збільшенням норми висіву спостерігали тенденцію до зниження польової схожості у всіх сортів та гібриду сорго, а саме: Янкі – до 15%, Дніпровський 32 – до 13%, Самаран 6 – до 9,9%. Серед агротехнічних факторів, що вивчалися, найбільший вплив на польову схожість мала норма висіву насіння – 66%, генетичні особливості сортів та гібриду складали 15%. Виживаність рослин сортів та гібриду сорго зернового залежала від впливу норми висіву насіння, була найвищою на варіантах з найменшою нормою висіву в досліді – 165 тис.шт./га й становила 70,8 – 77,8% залежно від сорту. Передзбиральна густота посіву була максимальною в досліді в варіанті з найвищою нормою висіву – 490 тис.шт./га для всіх сортів та гібриду і була в середньому 299,43 тис. рослин/га. Виявлена відмінність між варіантами щодо формування генеративних органів рослин. Кількість волотей у рослин сорго залежала як від внесення добрив, так і від особливостей сорту і була найбільшою у гібриду Янкі – 226,77 тис./га та у сорту Самаран 6 – 254,81 тис./га. Норми добрив N35P35K35 та N70P70K70 забезпечили найвищі значення показника: 238,11 і 255,92 тис./га відповідно. Максимальні значення параметра довжини суцвіття були на варіанті із застосуванням мінеральних добрив в нормі N70P70K70. На варіантах із внесенням добрив N16P16K16 і N70P70K70 спостерігалася тенденція до зменшення розміру волоті. Найбільша кількість насіння у волоті була в гібриду Янкі (831,72 шт./волоть) та сорту Дніпровський 39 (518,98 шт./волоть) та при застосуванні норм добрив N35P35K35 та N70P70K70 – 575,11 та 666,85 шт./волоть відповідно. Встановлено збільшення маси насіння з підвищенням доз добрив на варіантах досліду. Найбільша маса 1000 насіння була в гібриду Янкі (20,65 г), та сорту Дніпровський 39 (14,68 г). Для формування виповненого насіння оптимальними були варіанти норми добрив N70P70K70 та N35P35K35 – 26,68 та 25,15 г відповідно. Встановлено, що в сорту Дніпровський 39 найбільший прибуток та рівень рентабельності забезпечило внесення норми добрив N35P35K35 – 709 грн/га і 3,8 % відповідно. Позитивні значення показників було досягнуто на варіанті з нормою добрив N70P70K70: прибуток – 411 грн/га, рентабельність – 1,7%. Всі варіанти внесення норм добрив при вирощуванні гібриду Янкі забезпечили позитивну прибутковість та рентабельність. Максимальний прибуток на варіанті з нормою добрив N70P70K70 склав 10570 грн/га, рентабельність на цьому варіанті була 43,7%.
