Проведено клінічне обстеження, яке виявило, що стоматологічні прояви ГЕРХ мали 85% обстежених хворих незалежно від статі, віку та форми ГЕРХ:
патологічні зміни в ротовій порожнині, неприємний запах із ротової порожнини, присмак кислого, гіркоту, печіння, сухість, висипання на губах у ротовій порожнині хейліти, гінгівіт, гіперсалівація, гіперторофія сосочків язика, зміна кольору слизової оболонки, десквамативний глосит, відбувається велика кількість нашарувань на язику, пересихання губ, ангулярний хейліт гіпосалівація.
При вивченні індексу гігієни за Green-Vermilion було обстежено 30 хворих (із них 14 чоловіків та 16 жінок) у чоловіків із підвищеною кислотністю у віці 25-35 відзначено задовільний стан гігієни ротової порожнини, а група хворих цієї ж категорії – незадовільний. Гігієна ротової порожнини була незадовільною у чоловіків віком 45-55 років, погана гігієна спостерігалася і у жінок цього ж віку. Гігієнічний стан був задовільним тільки у жінок другої групи. У контрольній групі стан гігієни в обох групах був добрий. При пониженій кислотності шлункового соку гігієнічний індекс ротової порожнини у чоловіків віком 25-35 років був задовільним, а у жінок цього ж віку відмічено незадовільну гігієну.
При дослідженні гігієнічного індексу язика за WTC(1998), при пониженій кислотності спостерігалася погана гігієна внаслідок великої кількості нашарувань на язику (2 бали – товстий наліт).
При огляді та вивченні фізичних показників ротової рідини відмічено, що у хворих усіх груп швидкість салівації та в’язкість слини були різні на відміну від показників у практично здорових людей. pH серед обстежуваних груп хворих був понижений (5,97), а це призводить до демінералізації твердих тканин зубів. При обстеженні ротової порожнини була виявлена блідість слизової оболонки. У 30% відмічалася гіперемія, у 16% – відчуття печіння слизової оболонки щік, у 33% – ерозія на щоках, у 16% при обстеженні язика було виявлено запалення, у 40% – обкладений язик, 30% – наявні тріщини. Об’єктивно у 80% діагностовано атрофію сосочків язика. Відбитки зубів на слизовій оболонці було виявлено у 23% основної групи хворих на ГЕРХ із пониженою кислотністю. Блідість слизової оболонки у 33,3% хворих, печія язика у 50%, наліт на язику у 73%, відчуття дискомфорту у 56%.
Вивчені індекси дають змогу оцінити гігієнічний стан ротової порожнини та кислотно-лужний баланс при ГЕРХ відповідно до рівня кислотності шлункового соку.
При біохімічному дослідженні ротової рідини у хворих із даною патологією виявлено зниження кальцію, підвищення активності кислої фосфатази та дослідження лужної фосфатази виявило, що активність даного ферменту була низькою, але перебувала в межах нормативних значень. У хворих із ГЕРХ було відмічено зростання активності каталази.
У хворих із ГЕРХ визначали кількість гормону - мотиліну в крові натще. Він бере участь у скороченні м’язів кишечника. При підвищеному рівні мотиліну викликають порушення кислотності шлунка (рівень соляної кислоти підвищується) внаслідок порушення нижнього стравохідного сфінктеру.
Доповнено та уточнено наукові дані про захворювання органів ротової порожнини у хворих із ГЕРХ з урахуванням індексів гігієни ротової порожнини OHI-S, за індексом нальоту на язиці (WTC), кислотно-лужному балансі.
Проведена оцінка частоти уражень органів ротової порожнини при ГЕРХ показала, що у 85% пацієнтів було порушення стоматологічного статусу.
Простежено особливості мінерального та антиоксидантного захисту у біологічних рідинах (кров, слина) у хворих із ГЕРХ.
Розроблено науково-обґрунтований лікувально-профілактичний комплекс для лікування та профілактики виявлених порушень у ротовій порожнині і впроваджено у практичну медицину.
Доведено та обґрунтовано ефективність застосування схеми лікувально- профілактичних заходів у хворих із ГЕРХ.
Проведені клінічні, функціональні, лабораторні методи дослідження, які мають практичне і теоретичне значення в гастроентероелогії та стоматології.
Отримані результати вивчення поширеності та інтенсивності захворювань органів ротової порожнини у хворих із ГЕРХ можуть бути використані при плануванні стоматологічної допомоги у стаціонарах та поліклініках. Вивчені показники гігієнічних індексів, біохімічні параметри слини, сироватки крові, мікробіоценоз ротової порожнини, мікрокристалізація ротової рідини у хворих із ГЕРХ можуть служити показниками донозологічної діагностики даного захворювання.
На підставі отриманих результатів клінічних та лабораторних досліджень розроблений лікувально-профілактичний комплекс заходів місцевої та загальної дії, ефективність якого підтверджена у ході клінічних спостережень дозволяє рекомендувати їх для практичного застосування.
Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), слизова оболонка ротової порожнини, гігієнічний індекс, мазки з ротової порожнини, pH ротової рідини, гігієна язика, мінеральний обмін, мотилін, мікрокристалізація слини, тканини пародонту, комплексне лікування.
