Зеленько Е. В. МОДЕЛЮВАННЯ ТА АЛГОРИТМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ЦІНОУТВОРЕННЯ В ЕЛЕКТРОННІЙ КОМЕРЦІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПРОГРАМНИХ АГЕНТІВ

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 121 «Інженерія програмного забезпечення» (12 – «Інформаційні технології»). – Черкаський державний технологічний університет, Черкаси, 2024. У дисертаційній роботі розв’язано актуальну науково-прикладну задачу удосконалення процесу моделювання та розробки програмних засобів, що використовуються в електронній комерції за рахунок застосування агентно-орієнтованого підходу для розширення множини їх властивостей та потенційних можливостей, зменшення кількості використовуваних системних процесів та зв’язності між компонентами системи, а також підвищення швидкості їх розробки. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літературних джерел та додатків. У першому розділі проведено огляд особливостей розробки та застосування програмних агентів, а також узагальнення множини основних недоліків підходу прямих поставок в електронній комерції. Виявлені особливості агентно-орієнтованого програмування, які стали основою рішення проблем розробки та використання програмних засобів за підходу прямих поставок в електронній комерції. У другому розділі побудована логічна структура досліджуваної предметної області за допомогою представлення сутностей у формі класів, їх зв’язків та взаємодії між собою. Розглянуто методику впровадження результатів першого розділу до практики проектування програмних засобів, поетапну послідовність та особливості програмної реалізації агентно-орієнтованого програмування за використання прототипування. Проведено: аналіз та моделювання предметної області, а також її концептуалізацію; архітектурне проектування та моделювання поведінки системи. В ході проведеного теоретичного дослідження процесу моделювання програмного забезпечення автоматизованої інформаційної системи актуалізації роздрібних цін удосконалено метод об’єктно-орієнтованого програмування до розробки програмного забезпечення в електронній комерції за рахунок застосування агентно-орієнтованого підходу, що дозволило зменшити кількість системних процесів, що використовуються, на 4 одиниці та зменшити зв’язність між компонентами системи на 1–3 зв’язки для підвищення їх автономності. У третьому розділі проведено експериментальне дослідження процесу алгоритмізації ціноутворення програмним агентом, в ході якого підвищено ефективність програмної реалізації розробленого алгоритму обробки даних за точністю розрахунку шляхом удосконалення процесу програмної реалізації ціноутворення в електронній комерції за методологією об’єктно-орієнтованого програмування за рахунок дослідження процесів обробки даних та використання його результатів на етапі формування вимог. У ході дослідження встановлено необхідність розробки додаткового інтерфейсу користувача для інтерактивної взаємодії оператора з програмним забезпеченням та прийняття ним рішення стосовно обробки екстремальних значень вхідних даних з метою подальшого навчання програмного засобу самостійному прийняттю рішення. Як наслідок встановлено необхідність використання штучного інтелекту в подальших версіях програмного засобу. Проведено експериментальне дослідження процесу розробки програмного забезпечення, в ході якого удосконалено модель реалізації еволюційних прототипів за рахунок застосування агентно-орієнтованого підходу до розробки програмних засобів в електронній комерції, що дозволило підвищити швидкість програмної реалізації інтерфейсу користувача та асинхронної комунікації між автономними компонентами системи. У четвертому розділі під час тестування продуктивності програмних агентів виконано збір даних показників продуктивності з метою аналізу та визначення обсягу апаратних ресурсів, спожитих за певний проміжок часу при підключенні програмних агентів з різними базовими типами поведінки, в різній кількості, а також під час виконання їх основної функції — оновлення цін. В результаті аналізу зібраних даних визначено темп приросту продуктивності в аспекті споживання апаратних ресурсів для різних типів поведінки та інтерфейсів. У ході аналізу продуктивності програмних агентів та їх впливу на апаратні ресурси визначено: статистичні показники продуктивності для різних типів поведінки програмних агентів; розширення множини властивостей та потенційних можливостей програмного забезпечення за рахунок застосування агентно-орієнтованого підходу не супроводжується використанням додаткових апаратних ресурсів.