Дисертацію присвячено теоретичному узагальненню та практичному розв’язанню проблеми – покращення навиків ходи у людей другого зрілого віку після перенесеного мозкового інсульту.
Мета дослідження – розробити програму фізичної терапії, спрямовану на корекцію ходи для осіб другого зрілого віку після перенесеного мозкового інсульту на відновному етапі.
Об’єкт дослідження – фізична терапія осіб після перенесеного мозкового інсульту.
Методи дослідження:
1) теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел – проводили з метою вивчення актуальності досліджуваного питання, визначення науково-доказових засобів фізичної терапії як важливої складової частини корекції навиків ходи.
2) клініко-інструментальні методи досліджень мали на меті оцінювання якості та ефективності ходи; до них уввійшли: оцінка сенсомоторної функції за Шудок МакМастер, шкала спастичності Ашворта, гоніометрія, тест моторного контролю вертикалізації (Upright Motor Control Test), 10 метровий тест ходьби, 6-ти хвилинний тест ходьби, тест Встань і йди, функціональна класифікація ходи, оцінка пропріорецептивної чутливості за шкалою ФуглМаєр, спостережний аналіз ходи (Rancho Observational gait anylasis), оцінка втоми за Боргом;
3) методи математичної статистики (односторонній, двосторонній, парний t – критерій Стьюдента, критерій хі-квадрат χ2 Пірсона, критерій Фішера, U-критерій Манна-Уітні, критерій Вілкінсона).
Теоретичні і практичні результати дослідження – програма фізичної терапії, що покращує якість ходи в осіб другого зрілого віку після перенесеного мозкового інсульту на відновному етапі була апробована та застосована у практичній діяльності фахівців фізичної терапії у закладах охорони здоров’я. Доповнено теоретичний і практичний матеріал для лекційних курсів та клінічної практики студентів Українського католицького університету, Львівського державного університету фізичної культури ім. І. Боберського та Національного університету фізичного виховання і спорту.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що: уперше науково обґрунтовано, розроблено та апробовано програму корекції ходи в осіб після перенесеного мозкового інсульту; уперше розроблено алгоритм оцінювання якості ходи; удосконалено способи оцінювання якості ходи в умовах стаціонару; підтверджено відомі особливості клінічних проявів мозкового інсульту та наявні розробки і матеріали попередніх робіт щодо впливу жорстких ортезів AFO на забезпечення кліренсу стопи; доповнено наукові дані, щодо впливу засобів фізичної терапії на покращення якості ходи; набула подальшого розвитку індивідуалізація підходів оцінювання та способів поліпшення ходи у пацієнтів після перенесеного мозкового інсульту.
За результатами дисертаційного дослідження встановлено, що авторська програма фізичної терапії хворих після перенесеного мозкового інсульту, що спрямована на корекцію ходи, що передбачає диференційований підхід до встановлення причини рухової дисфункції, а не її прояву та підбір типу реабілітаційного втручання, та містить в собі засоби, які впливають на причину, яка викликає рухове порушення сприяє поліпшенню координації, витривалості, швидкості та якості ходи.
