У роботі представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження соціально-психологічних стратегій життєвої успішності, актуальність якого була зумовлена потребою переосмислити та виділити стратегії, які сприяють досягненню життєвого успіху внутрішньо переміщеними особами (ВПО), які переїхали внаслідок воєнного конфлікту на сході України та анексії Криму.
В умовах вимушеного переїзду ВПО стикаються з цілою низкою проблем, таких як: адаптація до нових умов проживання, пошук джерел заробітку і забезпечення родини, зміна соціального статусу, прийняття територіальною громадою. Це значною мірою позначається на баченні майбутнього та виборі засобів досягання цілей. У процесі вироблення нових стратегій особа визначає, які методи досягання буде використано, які дії та завдання має бути виконано для досягнення успіху. Не обравши ефективної стратегії, людина не може системно планувати, діяти послідовно, досягати поставленої мети. Саме тому тема дослідження «Соціально-психологічні стратегії життєвої успішності внутрішньо переміщених осіб» набуває особливого значення в сучасних умовах. Виявлення соціально-психологічних стратегій життєвої успішності, їхнього змісту та особливостей реалізації серед ВПО сприяє розширенню ефективних практик досягнення/відбудови життєвої успішності, переосмислення життя, відновлення утраченого в результаті вимушеного переселення.
Дисертаційна робота пов’язана з проблематикою науково-дослідної роботи лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України «Психологічні стратегії адаптації спільноти до умов і наслідків воєнного конфлікту» (2016-2018 рр.) – державний реєстраційний номер теми 0116U003300.
Об’єктом даного дослідження є життєва успішність внутрішньо переміщених осіб. Предметом дослідження є соціально-психологічні стратегії життєвої успішності внутрішньо переміщених осіб. Наукова новизна отриманих результатів.
У ході виконання роботи вперше:
- розроблено поняття «соціально-психологічні стратегії життєвої успішності», яке розглянуто як спосіб взаємодії особи з іншими людьми для досягнення балансу і єдності важливих компонентів життєвої успішності, а саме: результатів активності у важливих сферах життєдіяльності (реалізація життєвого проєкту), оцінки їх як значущих; наявності емоційно піднесеного стану; задоволення потреби у самоздійсненні, самореалізації, розвитку; відчуття суб’єктивного благополуччя, гармонії, авторстві і сенсовності життя;
- запропоновано схему розгортання соціально-психологічних стратегій життєвої успішності, яке відбувається через усвідомлення власних життєвих цінностей, на основі яких відбувається формування життєвого проєкту, визначення можливих шляхів його реалізації, з подальшим вибором оптимальних дій, враховуючи можливі суперечності, перепони та шляхи їхнього подолання;
- визначено перелік соціально-психологічних стратегій життєвої успішності: опора на підтримку близьких людей; звернення по допомогу до фахівців; дії за взірцем інших успішних людей; взаємовигідна співпраця; використання інших людей (маніпулятивна поведінка); інтеграція в спільноту; дії всупереч оточенню та обставинам;
- визначено спільне і відмінне у репертуарах та способах використання соціально-психологічних стратегій життєвої успішності серед успішних ВПО, успішних не-ВПО та неуспішних ВПО;
- застосовано коучинг як інструмент роботи із запитами ВПО, пов’язаними з життєвою успішністю і соціально-психологічними стратегіями її досягання. Виявлено його переваги: індивідуальний підхід та вузьке зосередження на запиті; підвищення рівня рефлексії, життєвої успішності, задоволеності з відпочинку та взаємин із близькими, просоціальності, стресостійкості та зниженні рівня соціальної бажаності; усвідомлення власних сильних і слабких сторін; розвиток навичок аналізу та оцінки, планування, пошуку і приймання рішень, комунікації.
Набули подальшого розвитку:
- уявлення про життєвий успіх, життєву успішність як нетотожні поняття;
- уявлення про роль кризових подій у розгортанні життєвого успіху і життєвої успішності.
Уточнено:
- уявлення про зміну рівня життєвої успішності у зв’язку з переселенням та адаптацією до наслідків воєнного конфлікту;
- можливі засоби оцінки ефективності коучингу та застосування якісних і кількісних показників.
Практичне значення роботи
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для корекційної психологічної роботи з ВПО, розробки навчальних та адаптаційних програм, навчання співробітників соціальних служб, розробки тренінгових програм для такої роботи.
