Ляшенко Г. Є. Методи підвищення ефективності систем віддаленої біометричної автентифікації в телекомунікаційних мережах

Ляшенко Г.Є. Методи підвищення ефективності систем віддаленої біометричної автентифікації в телекомунікаційних мережах. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 172 Електронні комунікації та радіотехніка. – Харківський національний університет радіоелектроніки, Міністерство освіти і науки України, Харків, 2024. В роботі розвʼязано науково-практичну задачу вдосконалення систем віддаленої біометричної автентифікації в телекомунікаційних мережах шляхом застосування методів мережної стеганографії. Мета дослідження – підвищення ефективності систем віддаленої біометричної автентифікації в телекомунікаційних мережах за рахунок застосування методів мережної стеганографії. Визначений метод біометричної автентифікації дозволяє підвищити завадостійкість та ефективність систем віддаленої автентифікації в телекомунікаційних мережах, а вдосконалений метод передачі інформації телекомунікаційними системами під час автентифікації дозволяє підвищити захищеність передачі інформації. Задачі дослідження: ̶ Визначити переважний за набором ознак метод біометричної автентифікації. ̶ Визначити переважний метод формування біометричного шаблону та запропонувати рекомендації по його застосуванню і захисту. ̶ Визначити переважний за критеріями швидкодії, прихованості та пропускної здатності метод мережної стеганографії. Вдосконалити метод передачі біометричної інформації шляхом застосування мережної стеганографії для підвищення захищеності віддаленої автентифікації. ̶ Запропонувати методи підвищення завадостійкості під час передачі даних користувача. Об’єкт дослідження – процес обробки, захисту та прихованої передачі біометричних даних в телекомунікаційних системах та мережах. Предмет дослідження – математичні моделі, методи та засоби забезпечення ефективності системи віддаленої біометричної автентифікації в каналах зв’язку. Методи дослідження – методи математичного моделювання; методи теоретико-множинного підходу; методи цифрової обробки сигналів – для підготовки інформаційного сигналу та сигналу-контейнера для вбудовування прихованих даних; методи багатокритеріальної оптимізації – для вибору оптимального за зазначеними критеріями методів. Наукова новизна результатів досліджень: ̶ Вперше визначений переважний за критерієм завадозахищеності та ймовірності помилки метод біометричної автентифікації, відмінністю якого є врахування стійкості до завад. Це дало змогу підвищити завадостійкість та ефективність систем віддаленої автентифікації в телекомунікаційних мережах. ̶ Вдосконалено метод обробки біометричних даних користувача шляхом обрання оптимального методу захисту біометричного шаблону. Це дозволило підвищити точність автентифікації. ̶ Вперше визначений переважний за критеріями швидкодії, прихованості та пропускної здатності метод мережної стеганографії. Це дало змогу покращити ефективність системи віддаленої автентифікації за рахунок застосування визначеного методу. ̶ Вдосконалено метод віддаленої біометричної автентифікації в телекомунікаційних мережах, відмінністю якого є послідовне застосування методів формування біометричного шаблону, узгодження параметрів передачі з якістю каналу зв’язку, завадостійкого кодування та мережної стеганографії. Це дозволило підвищити захищеність передачі інформації та завадостійкість. Практична значущість результатів дослідження. Запропонований комплексний критерій оцінювання стеганографічних систем передачі інформації може бути використаний для вибору оптимального методу прихованої передачі інформації в залежності від умов передачі та сфери застосування системи. Рекомендації щодо вибору ефективного методу для побудови стеганографічної системи дозволяють підвищити ефективність роботи системи прихованої передачі інформації, зокрема надають можливості для більш раціонального використання пропускної здатності контейнерів. Використання запропонованих методів формування біометричного шаблону, завадостійкого кодування та адаптації системи передачі інформації до зовнішніх впливів дозволяє підвищити швидкість, завадостійкість та захищеність від атак системи віддаленої біометричної автентифікації.