Степанов В. І. Розробка і застосування комплексного підходу до збору та аналізу даних на основі фотографії для вивчення маргіналізованих груп (на прикладі аналізу траєкторій лікування ВІЛ серед людей, які вживають ін’єкційні наркотики)

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0825U000307

Здобувач

Спеціальність

  • 054 - Соціологія

28-03-2024

Спеціалізована вчена рада

PhD 4748

Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Анотація

Степанов В. І. Розробка і застосування комплексного підходу до збору та аналізу даних на основі фотографії для вивчення маргіналізованих груп (на прикладі аналізу траєкторій лікування ВІЛ серед людей, які вживають ін’єкційні наркотики). -Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі 05 «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю 054 «Соціологія» – Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, 2023. Ця дисертаційна робота задумувалася як відповідь на методологічну обмеженість дослідницьких дизайнів, репертуарів якісних методів, а відтак – даних, які отримують з їхньою допомогою, для вивчення маргіналізованих груп суспільства. Проблеми, що виникають у процесі проведення досліджень із представниками маргіналізованих груп і під час аналізу даних, отриманих за допомогою якісних методів, описано в межах різноманітних наукових дискусій, що включають праці в галузі інституційної етнографії (Erickson & Shultz, 1982; Hammersley & Atkinson, 2007), аналізу розмов і етнометодології (Potter & Hepburn, 2005), фрейм-аналізу Ґофмана (Goffman, 1981; Potter & Hepburn, 2012), дискурсивної психології (Quinn & Mathews, 2016; Van Den Berg, Wetherell, & Houtkoop-Steenstra, 2004), критичної медичної антропології (Carroll, 2013; Kleinman, 1988; Laws, 2016) і психоаналітичної теорії захисту (Cramer, 1987; Maruna & Copes, 2005; Shiner & Winstock, 2015). Однак у процесі написання роботи стало зрозуміло, що за методологічною обмеженістю ховаються теоретичні проблеми, пов’язані зі складністю та багатозначністю самого поняття «маргіналізована група» (Becker, 1973; Benjamin, 2006; Ėtkind, 2011; Lévinas, 1997; Schutz, 1960), застосовністю наявного арсеналу методів для їх вивчення (Blumer, 1979; Flick, 2009; Hill Collins, 1999; Irving, 2007; Plummer, 2001; Thomas, Znaniecki, & Zaretsky, 1996), а також з етичними аспектами взаємодії між дослідниками та досліджуваними, які є представниками маргіналізованих груп (Benjamin, 1991; Butler, 2004; Charmaz, 2017; Kleinman, Das, & Lock, 1997). Незважаючи на численні дослідження повсякденного життя маргіналізованих соціальних груп, теоретичне обґрунтування таких досліджень і методологічний арсенал, що використовується для їх реалізації, часто не становлять взаємопов’язаного, комплексного підходу. У результаті такі дослідження часто є досить «нав’язливими» (Kellehear, 1993; Potter & Hepburn, 2012; Webb, Campbell, Schwartz, & Sechrest, 1966), отже – недостатньо «екологічними», стосунки між дослідником та учасниками дослідження недостатньо відрефлексованими (Charmaz, 2017; Charmaz & Belgrave, 2019a; Hammersley & Atkinson, 2007), а результати можуть бути доволі поверховими та фрагментарними, наприклад такими, що не враховують просторового втілення соціальних явищ (de Certeau & Rendall, 1984; Debord, Jorn, & Ivain, 1996; D. Harvey, 2013; Lefebvre, 1996; G. Simmel, 2009), якому в рамках цієї роботи приділено окрему увагу. Використання фотографії в дослідженнях маргіналізованих груп є поширеним (Jamie Suki Chang, 2017; Harper, 2016; Konecki, 2011; Schonberg & Bourgois, 2002), однак етичні проблеми, які вона породжує, та емпіричні можливості, які вона надає дослідникам і учасникам дослідження, описано недостатньо (Clifford & Marcus, 1986; Rosler, 2004; Singer & Page, 2014; L. Stone, 2015; Tester, 2001; Vitellone, 2017). Отже, якщо йдеться про розробку справді «комплексного» підходу до вивчення маргіналізованих груп, увагу слід приділяти не лише методологічному аспекту питання, а й розробці підходу в ширшому розумінні, тобто теоретичному обґрунтуванню використання тих чи тих інструментів, а також обґрунтуванню етичної позиції, з якої дослідник входить у поле маргіналізованих груп і встановлює правила взаємодії з ним (Stepanov & Dmitrieva, 2023). З огляду на багатоманіття процесів індивідуальної, соціальної, культурної та просторової маргіналізації, а також механізмів їх (спів)конструювання та відтворення ми дійшли висновку про важливість переконфігурації, перезбирання, оновлення налаштувань інструментів продукування та відтворення знання про маргіналізовані групи. Ці інструменти мають бути налаштовані таким чином, щоб не сприяти подальшому відтворенню маргіналізації. Ключові слова: якісна методологія; маргіналізовані групи; етика проведення досліджень; виробництво / відтворення маргіналізованих груп; візуальна обґрунтована теорія; фотографія в якісних дослідженнях; люди, які вживають наркотики; ВІЛ; кримінальна субкультура.

Публікації

Stepanov, V., & Dmitrieva, A. (2023). Pyatak Drifters. The Making of Social and Cultural Places in Ukrainian Cities. M. Germes, S. Höhne, & L. Klaus (Eds.), Narcotic Cities: Counter Cartographies of Drugs and Space. JOVIS Verlag GmbH. (pp. 274-285)

Dmitrieva, A., Stepanov, V., & Mazhnaya, A. Managing Opioid Agonist Therapy in the Post-Soviet Limbo. Contemporary Drug Problems, 49(2), 148169. (Scopus)

Dmitrieva, A., Stepanov, V., Svyrydova, K., Lukash, I. G., Doltu, S., Golichenko, M., Kalivoshko, V., Khanyukov, E., Kosmukhamedova, Z., Torkunov, O., & Zagrebelnyi, O. (2021). More evidence or stronger political will: exploring the feasibility of needle and syringe programs in Ukrainian prisons. Harm Reduction Journal, 18(1). (Scopus)

Dmitrieva, A., Stepanov, V., Lukash, I. G., & Martynyuk, A. (2019). Performance indicator as the main and the only goal: A “dark side” of the intervention aims to accelerate HIV treatment entry among people who inject drugs in Kyiv, Ukraine. Harm Reduction Journal, 16(1) (Scopus)

Схожі дисертації