Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної науково-прикладної задачі, пов'язаної з соціологічною концептуалізацією феномену пресслужби ЗВО, а також з’ясуванням особливостей її функціонування як інструменту позиціонування ЗВО в інформаційному просторі.
Метою дисертаційної роботи є здійснення соціологічної концептуалізації феномену пресслужби ЗВО, а також з’ясування особливостей її функціонування як інструменту позиціонування ЗВО в інформаційному просторі.
Об’єкт дослідження – процес позиціонування університету в інформаційному просторі.
Предмет дослідження – пресслужба університету як інструмент позиціонування закладу вищої освіти в інформаційному просторі.
За результатами дослідження отримано такі наукові результати:
1. Вперше запропоновано авторський підхід до вивчення соціального простору крізь концепцію капіталу та надано авторське визначення інформаційного простору як частини соціальної реальності, презентованої у вигляді соціального простору, що як сукупна інформація циркулює на певній території поширення, яка утворюється, обмежується та структурується в залежності від статусності суб’єктів інформаційної діяльності та насиченості інформаційними ресурсами;
2. Вперше запропоновано авторське визначення поняття пресслужби університету як інструменту для просування закладу вищої освіти в інформаційному (соціальному) просторі, який здатний надавати інформаційний вплив на стан суспільної свідомості. Вірно користуючись цим інструментом, університет може стати потужним соціальним ресурсом, який буде впливати не тільки на економічну, політичну, культурну та інші сфери, а й формувати новий соціально-інформаційний «порядок денний». У цьому контексті було обґрунтовано роль пресслужби університету як ресурсу накопичення інформаційного капіталу університету, за допомогою якого можна впливати на позиціонування закладу вищої освіти в економічному, соціальному, культурному, символічному, освітньому просторах;
3. Вперше імплементовано теоретико-методологічний та концептуальний підходи до соціологічного дослідження стану діяльности та перспектив розвитку пресслужби університету. У цьому контексті розроблено систему індикаторів та емпіричну операціоналізацію понять, за допомогою яких був здійснений аналіз стану та особливостей функціонування пресслужби університету як інструменту позиціонування ЗВО в інформаційному просторі;
4. Вперше проведено ретроспективний та компаративний аналіз становлення та розвитку пресслужби в українському та міжнародному контекстах.
5. Удосконалено теоретичну інтерпретацію поняття пресслужби університету за допомогою визначення її організаційної структури та функціонального потенціалу. Продемонстровано роль пресслужби університету у його позиціонуванні в інформаційному просторі за допомогою виділення не тільки її явних, але й латентних функцій, а саме: створення сприятливого клімату для діалогу, підтримка розвитку культури відкритості та толерантності, підвищення впливу та статусу університету, підтримка інноваційного середовища, залучення потенційних студентів і фахівців, зміцнення взаємодії з громадськістю та стейкхолдерами, підвищення фінансової підтримки та фондування;
6. Удосконалено аналіз головних технологій та інструментів роботи пресслужби за допомогою категорізації тих, які відіграють важливу роль у забезпеченні ефективної комунікації університету з різними аудиторіями, включаючи студентів, викладачів, медіа, донорів та громадськість.
7. Дістали подальший розвиток уявлення про перспективи діяльності пресслужби університету в умовах інформаційного суспільства та розвитку новітніх інформаційно-комунікативних технологій та цифрових інструментів. Розвинуті підходи до розуміння інтернет-представництва університету, що стає ключовим елементом комунікаційної структури сучасного ЗВО;
8. Дістали подальший розвиток розуміння нових ризиків діяльності, каталізаторів та бар’єрів розвитку пресслужби університету та управління кризовими ситуаціями в умовах глобальних трансформацій, особливо зміни в комунікативних стратегіях ЗВО в умовах повномасштабної та інформаційної війни в Україні.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання їх для подальших емпіричних досліджень стану та розвитку пресслужби університету як інструменту позиціонування ЗВО, а також трансформаційних процесів у галузі PR-комунікацій сучасного університету. Висновки дослідження можуть сприяти розвитку та вдосконаленню нормативно-правового регулювання пресслужби сучасного університету. Теоретичні положення дисертації можуть стати основою для розробки понятійно-категоріального апарату таких галузей наукового знання, як «Соціологія комунікацій», «Соціологія журналістики», «Соціологія медіа». Впровадження науково-практичної моделі розробленого функціонального інструментарію пресслужби дозволить створити базові рекомендації для керівництва університету для підвищення ефективності організації.
