Крижанівська В. І. Студентський абсентеїзм в інформаційному суспільстві. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 054 – Соціологія (Галузь знань 05 – Соціальні та поведінкові науки). – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2023. В обґрунтуванні актуальності обраної теми дисертаційного дослідження зазначається, що актуальність теми зумовлена новими соціальними потребами і запитами, які викликані процесами діджиталізації в інформаційному суспільстві, а також соціально-політичними кризами українського суспільства, що, зокрема, стосується інтеграції молоді до соціуму та політичній соціалізації, що відтворюється через практики політичної та громадянської діяльності в таких умовах. Для студентської молоді характерним є високий рівень абсентеїзму, політична пасивність та політичний інфантилізм, що потребує реагування з метою нівелювання загроз, ігнорування яких матиме негативні наслідки для функціонування суспільства, призводитиме до деформації функціонування демократичних інститутів і хиткості легітимності влади, консервативності політики та зниження представленості інтересів молоді. На основі визначеної мети, об’єкта, предмета, методів дослідження у дисертаційній роботі здійснено обґрунтування теоретичних положень соціологічного аналізу сутності абсентеїзму та надано практичні рекомендації щодо нівелюванні негативних наслідків студентського абсентеїзму у разі ігнорування його ризиків.
За результатами дослідження вперше здійснено соціологічну концептуалізацію феномену студентського абсентеїзму в інформаційному суспільстві, зокрема розглянуто особливості його прояву, онлайн-практики, причини та наслідки абсентеїзму студентів, запропоновано типологію студентів як політичних акторів (8 типів), виходячи зі специфіки їхніх політичних комунікацій, логіки політичної взаємодії та сприйняття власної політичної участі.
Було удосконалено визначення поняття «абсентеїзм» з соціологічного точки зору, яке отримало інтерпретацію як свідоме ухилення від участі у політичному житті суспільства, в тому числі від участі у виборах, у вирішенні політичних та громадянських проблем, які стосуються актуального стану суспільного життя та майбутнього розвитку країни; трактування абсентеїзму як об’єктивного та закономірного соціального феномену без превалювання негативних конотацій; визначення специфіки політичних комунікацій та політичної участі різних поколінь студентської молоді, зокрема розглянуто онлайн-практики абсентеїзму та політичної участі, які найбільше характерні саме для студентів, які належать до цифрового покоління.
Відповідно до проблематики дослідження дістало подальшого розвитку інтерпретація сутності абсентеїзму крізь призму низки теоретико-методологічних підходів (структурно-функціональний підхід, теорія структурного конструктивізму, теорія структурації, теорія постструктуралізму, або теорія дуальності тощо), що дає змогу комплексно досліджувати абсентеїзм як соціальний феномен, враховуючи його різні аспекти, що зумовлює більш глибинне розуміння сутності абсентеїзму та його впливу на соціально-політичне життя соціуму; аналіз співвідношення та взаємозв’язку політичної пасивності та громадянської активності студентів, ціннісна та мотиваційна складова яких значно трансформується в умовах таких соціальних викликів та криз, як війна; трактування взаємозумовленості абсентеїзму та політичної ідентифікації студентів, що визначається такими суб’єктивними чинниками, як відчуття власної політичної ефективності та довіра до політичних інститутів, зокрема до інституту виборів.
Практичне значення результатів дослідження полягає в розширенні розуміння ставлення молоді до політики, причин ухилення від участі у політичних процесах, в оцінці та перспективах участі студентів у політичному та громадському житті суспільства, а також у можливості використання отриманих результатів для подальших емпіричних досліджень стану та тенденцій абсентеїзму студентів, з урахуванням політичного контексту та соціальних трансформацій. В дисертації також надані рекомендації щодо реагування на високий рівень студентського абсентеїзму, зокрема акцентується увага на важливості громадянської освіти та розвитку громадянських компетентностей, що повинно розпочинатися зі школи через шкільне самоврядування та позашкільні практики громадської діяльності, а також через студентське самоврядування в університетах водночас із викладанням курсів відповідної тематики, але більш практично-орієнтованих та із залученням студентів до реалізації громадських ініціатив. Отримані результати та рекомендації можуть бути використані при розробці проєктів та заходів для розвитку громадянської освіти в Україні, формування чи оптимізації представленості молоді у політиці з метою сприяння представленості інтересів молоді в політиці.
